Асиметричний доступ в Інтернет через супутник
Інтернет у нашому житті став таким же звичним і необхідної, як і телефон. Зараз важко собі уявити життя без on-line новин, прогнозу погоди і курсу долара. Я думаю, що не помилюся, сказавши, що велику частину інформації сучасна людина одержує саме через Інтернет, причому обсяги доступних у мережі даних з кожним роком зростають майже лавиноподібно. Зараз уже не здається незвичайним те, що з Інтернету можна скачати ISO образи дисків дистрибутивів Linux чи фільми в цифровому форматі.
Цілком природно, що зростаючі обсяги даних вимагають і росту пропускної здатності каналу їхньої передачі, однак тут і виникає найбільша проблема. Традиційне модемне підключення пропонує максимальну швидкість передачі даних 50 – 60 Кбіт/с, та й то в найкращому випадку. У реальності ця цифра набагато менше, особливо на поганих телефонних лініях, у маленьких містах, і т.д. У результаті швидкості передачі даних через Інтернет продовжують залишатися драматично низькими, а потреби користувачів продовжують стрімко рости, що створює серйозну проблему – канал передачі даних стає "вузьким" місцем усієї системи.
Для її рішення можна використовувати ISDN чи DSL лінії. Перший тип досить розповсюджений і забезпечує швидкості від 128 Кбіт/с, технологія DSL поки ще молода, і забезпечує швидкості від 300 Кбіт/с до 56 Мбит/с. Однак, на жаль, ці технології мало підходять для рядових користувачів. Обидві вони вимагають використання виділених ліній і спеціального “кінцевого” устаткування, вартість якого в окремих випадках може перевищувати 500 доларів. Крім того, висока вартість щомісячного обслуговування. Можливо, саме тому серед звичайних користувачів широке поширення одержала третя технологія, одночасно і дешева, і швидка – асиметричний доступ в Інтернет через супутник.
Для повноти картини необхідно відзначити, що існує дві основні схеми роботи через супутник – симетрична й асиметрична. У першому випадку клієнт здійснює і передачу запиту на супутник, і прийом даних із супутника. Нескладно догадатися, що таке рішення є надзвичайно дорогим, як по частині клієнтського устаткування, так і по вартості обслуговування, і застосовується в основному в тих випадках, коли його використання є або єдино можливим, або більш дешевим, чим використання провідних чи радіоканалів (наприклад, у важкодоступних чи вилучених районах з нерозвиненою інфраструктурою зв'язку).
В другому випадку із супутника здійснюється лише прийом інформації, у той час як передача запитів здійснюється по повільних наземних каналах зв'язку, наприклад, через існуючого провайдера Інтернет. Очевидно, що вартість такого рішення низка – не потрібно дорогого супутникового устаткування передачі даних, для прийому можна використовувати стандартну "тарілку" разом з DVB картою, для передачі вихідних запитів – звичайний модем. DVB карта (скорочення від Digital Video Broadcast – передача цифрового відео) являє собою ISA чи PCI карту, що робить обробку цифрового супутникового сигналу, що надходить із прийомної антени.
Підраховано, що під час роботи в Інтернету обсяг вихідного трафіка користувача приблизно в десять разів менше, ніж обсяг вхідного. Справді, ви в основному зкачуєте інформацію, а не закачуєте її в Інтернет. Тому в більшості випадків під час роботи в Інтернету від вас у мережу іде лише керуюча інформація, обсяг якої невеликий. Направимо вихідний трафік по повільному наземному каналі, що входить – по супутниковому, і ми одержимо як мінімум десятикратний виграш по швидкості завантаження. На практиці швидкість завантаження даних із супутника може досягати 400 Кбіт/с, а в окремих випадках (у режимах ShoutcastStream, DigitalDownload) – 2,5 Мбіт/с.
Таким чином, при дуже незначних початкових витратах на устаткування (антена - $19...$45, конвертер - $20...$25, DVB-карта - $220-$260 і щомісячна абонентська платі $15-$20), користувач одержує необмежений по обсязі і часу доступ до мережі Internet з високою швидкістю.
Рис. 1. Схема роботи системи.
Жителі європейської частини Росії можуть скористатися послугами двох найбільш відомих провайдерів – Europe OnLine, EOL і NTV Internet, NTVi. Зовсім недавно до двох цих компаній додалася нова – StarSpeeder. Розглянемо докладніше, яким образом функціонують усі три системи.
1. NTV Internet.
Наприкінці травня 2001 р. ЗАТ НТВ-інтернет увело нові, сильно завищені тарифи на свої послуги. У результаті відбувся масовий відтік клієнтів (які в основній масі стали користатися послугами сервісу EuropeOnline). Багато хто вважають, що в такий спосіб керівництво компанії здійснює "м'яку" ліквідацію НТВ-інтернет, що, зважаючи на все, не виправдала покладених на неї надій. До моменту написання статті проект NTVi остаточно припинив своє існування.Про комерційний запуск системи було оголошено 4 грудня 2000 р. Трансляція сигналу здійснювалася за допомогою супутника "Eutelsat W4". Для прийому використовувався стандартний комплект устаткування, що включає в себе прийомну антену діаметром від 60 див, DVB-карту і програмне забезпечення. Сервіс був цікавий тим, що в якості прийомної супутникової антени могла використовуватися стандартна тарілка НТВ+, що забезпечує одночасний прийом як телевізійних програм, так і даних з Інтернет.