Зчитування інформації

На даному етапі він відіграє дуже важливу роль в питаннях передачі інформації. Більшість інформації, яка передається по Internet передається з допомогою HTTP. Раніше цей протокол використовувався лише для передачі інформації невеликих розмірів (текстових файлів, рисунків і т.д.). За передачу більших файлів відповідав протокол FTP (File Transfer Protocol). Зараз по HTTP передаються файли довільних розмірів і він є основним протоколом, який за це відповідає.

І. ПРОТОКОЛ HTTP

1.Призначення протоколу.

HyperText Transfer Protocol (HTTP) -- це протокол високого рівня (а саме, рівня додатків), що забезпечує необхідну швидкість передачі даних, що вимагається для розподілених інформаційних систем гіпермедія. HTTP використовується проектом World Wide Web з 1990 року.

Практичні інформаційні системи вимагають більшого, чим примітивний пошук, модифікація й анотація даних. HTTP/1.0 надає відкриту множину методів, що можуть бути використані для вказівки цілей запиту. Вони побудовані на дисципліні посилань, де для вказівки ресурсу, до якого повинний бути застосований даний метод, використовується Універсальний Ідентифікатор Ресурсів (Universal Resource Identifier - URI), у виді місцезнаходження (URL) чи імені (URN). Формат повідомлень подібний з форматом Internet Mail чи Multipurpose Internet Mail Extensions (MIME--Багатоцільове Розширення Пошти Internet).

HTTP/1.0 використовується також для комунікацій між різними користувальницькими переглядачами і шлюзами, що дають гіпермедія доступ до існуючих Internet протоколів, таких як SMTP, NNTP, FTP, Gopher і WAIS. HTTP/1.0 розроблено, щоб дозволяти таким шлюзам через proxy сервери, без якої-небудь утрати передавати дані за допомогою згаданих протоколів більш ранніх версій.

2.Загальна структура.

HTTP ґрунтується на парадигмі запитів/відповідей. Запитуюча програма (як правило вона називається клієнт) установлює зв'язок з обслуговуючою програмою-одержувачем (що називається сервер) і надсилає запит серверу в наступній формі:

•метод запиту,

•URI,

•версія протоколу,

•за якою слідує MIME-подібне повідомлення, що містить керуючу інформацію запиту, інформацію про клієнта і, можливо, тіло повідомлення.Сервер відповідає повідомленням, що містить рядок статусу (включаючи версію протоколу і код статусу - успіх чи помилка), за якого випливає MIME-подібне повідомлення, що включає в себе інформацію про сервер, метаінформацію про зміст відповіді, і, можливо, саме тіло відповіді. Слід зазначити, що одна програма може бути одночасно і клієнтом і сервером. Використання цих термінів у даному тексті відноситься тільки до ролі, що виконує програма протягом даного конкретного сеансу зв'язку, а не до загальних функцій програми.

Internet комунікації звичайно ґрунтуються на TCP/IP протоколах. Для WWW номер порту за замовчуванням -- TCP:80, але також можуть бути використані й інші номера портів -- це не виключає можливості використовувати HTTP як протокол верхнього рівня.

Для більшості додатків сеанс зв'язку відкривається клієнтом для кожного запиту і закривається сервером після закінчення відповіді на запит. Тим паче, це не є особливістю протоколу. І клієнт, і сервер повинні мати можливість закривати сеанс зв'язку, наприклад, у результаті якої-небудь дії користувача. У будь-якому випадку, розрив зв'язку, ініційований будь-якою стороною, перериває поточний запит, незалежно від його статусу.

3.HTTP запит.

а) Загальні поняття