ПАСКАЛЬ: МАСИВИ
3) обчислення кількості елементів стека;
4) перевірки, чи порожній стек;
5) обчислення обсягу вільного місця в стеку (кількість елементів, які можна додати до його заповнення);
6) додавання елемента до початку стека;
7) добування й вилучення елемента з початку стека.
7. Масив структур подає кілька послідовностей цілих чисел. Одне поле структури зберігає число, значення іншого поля задає місце цього числа в якійсь із послідовностей. 0 значить, що число не входить у жодну послідовність (структура незайнята), -1 – що структура подає останній елемент послідовності, інше значення в межах індексової множини масиву вказує на структуру, яка подає наступний елемент послідовності.
Означити умови коректності подання та написати процедуру їх перевірки.
Написати процедуру дефрагментації масиву, щоб подання кожної послідовності займало послідовні елементи масиву та між поданнями не було незайнятих структур.
8.* Нехай {a1, a2, … , an} – множина цілих чисел. Написати процедуру пошуку всіх її підмножин, таких, що сума елементів кожної з них дорівнює заданому числу M.
9. Написати процедуру формування масиву, що подає n-й рядок біноміальних коефіцієнтів.
2. Рядки
Рядок у загальному значенні цього слова – скінченна послідовність символів. У програмуванні для подання рядків використовують масиви символів. У діалектах мови Паскаль означено спеціальні типи, в основі яких лежать масиви. Типи рядків мають свої специфічні операції, не означені над масивами символів, тобто рядки та символьні масиви є цілком різними типами.Змінна-рядок є масивом символів разом із додатковим компонентом. В означенні типу задається довжина n послідовності символьних компонентів, індексованих цілими 1,…,n. Додатковий компонент указує довжину послідовності символів, поданої в масиві. Ця довжина значення-рядка може змінюватися в процесі виконання програми від 0 до довжини масиву n.
У мові Турбо Паскаль тип рядків задається виразом вигляду
string[n],
де n – ціла стала з діапазону 1..255 (можливо, іменована). Наприклад, string[80]. Змінна такого типу є масивом символів із індексами від 0 до n. Значення-рядок подається змінними з індексами від 1 до n, змінна з індексом 0 подає довжину рядка. Точніше, якщо її значення c, то m=ord(c) розглядається як довжина значення-рядка. У процесі виконання програми вона може мінятися від 0 до n.
Елементи масиву з індексами від m+1 до n недоступні; їх значення можна розглядати як "сміття". Спроба присвоїти щось цим елементам або взяти їх значення призведе до аварійного завершення програми.
Оскільки невід'ємна довжина значення-рядка подається в одному байті, вона не може перевищувати 255. Звідси "маємо, те що маємо", тобто обмеження 255 на довжини рядків. Ім'я типу string еквівалентне виразові string[255].
Найпростішими виразами типу рядок є ім'я змінної-рядка, рядкова стала (літерал), або вираз типу char. Над рядками означена бінарна операція катенації (або дописування); її знаком є '+'. Результат одержується дописуванням правого операнда до лівого: значенням виразу '123'+'45' є '12345'. Ціла довжина рядка повертається з виклику функції length із аргументом-рядком: length('123') = 3.