ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

К

Катенація – операція дописування до кінця однієї послідовності символів іншої.

Код цілого додатковий – машинна форма подання від'ємного цілого числа у двійковій системі. Утворюється з оберненого коду додаванням 1 як до двійкового натурального.

Код цілого обернений – машинна форма подання від'ємного цілого числа у двійковій системі. Утворюється з прямого коду заміною 0 на 1 і 1 на 0.

Код цілого прямий – подання додатного цілого у двійковій системі числення, тобто послідовністю 0 і 1.

Команда машинна – указання процесору на зразок "прочитати значення з оперативної пам'яті", "записати значення в пам'ять", "обчислити результат застосування операції до значень" і т.п.

Купа – те ж саме, що пам'ять вільна.

Л

Лексична одиниця мови, лексема – свого роду "цеглинка мови", подібна словам у природних мовах. Лексеми неподільні й самі по собі позначають деякий зміст. Множина лексем мови та правил їх запису утворюють її лексику. Мова Паскаль має п'ять видів лексем: стала, ім'я, знак операції, роздільник і коментар.

М

Магазин – послідовність, до кінця якої можна додавати нові елементи і вилучати їх з цього ж кінця.

Масив – змінна, утворена послідовністю змінних, причому:

- усі вони (компоненти, або елементи масиву) мають той самий тип;

- кількість їх зафіксовано в означенні масиву й у процесі виконання програми не змінюється;

- кожний компонент має свій номер у послідовності (індекс) і відрізняється ним від інших елементів (ідентифікується);

- доступність компонента для обробки не залежить від його місця в послідовності.

Масив багатовимірний – масив, елементи якого є масивами.Масовість алгоритму – властивість алгоритму задавати розв'язання множини екземплярів задачі масової.

Метамова – мова, призначена для описання структури виразів іншої мови.

Метасимвол – символ метамови, який вживається у її виразах і відсутній в алфавіті означуваної мови.

Мітка – позначення, яким оператор чи його складова частина ідентифікується в програмі.

Мова – система запису, призначена для передачі змісту. В основі має алфавіт і правила утворення найпростіших виразів мови (лексем), а також правила побудови складніших виразів із простіших. Ці дві групи правил називаються відповідно лексичною і синтаксичною системами мови. Виразам мови, починаючи від найпростіших, зіставляється позначений ними зміст, тобто їхня семантика. Правила, за якими виразам мови зіставляється зміст, утворюють семантичну систему мови. Розумінням мови і є знання цієї системи, тобто уміння зіставити виразу його зміст.