Порівняльний аналіз двох перекладачів
Ідея використання комп'ютера для автоматичного перекладу текстів виникла ще на початку появи обчислювальної техніки. Для автоматичного перекладу документів з однієї мови на іншу розроблено багато різних програм. Однак через складнощі опису семантики природних мов до цього часу остаточно проблему перекладу ще не вирішено. Проте сучасні засоби автоматизації перекладу досягли такого рівня, який дає змогу ефективно використовувати їх на практиці. Це пов'язано з тим, що в наукових, технічних, економічних та інших текстах, на відміну від художніх, використовується обмежена кількість мовних конструкцій, які більше орієнтовано на однозначну інтерпретацію.
Програми автоматичного перекладу документів доцільно використовувати:
при абсолютному незнанні іноземних мов;
у разі необхідності одержати переклад швидко, наприклад, при перекладі Web-сторінок;
для створення підрядкового перекладу - чернетки, що використовується для повноцінного перекладу;
у разі пересилання документів іноземним партнерам.
До засобів автоматизації перекладу можна віднести два типи програм: електронні словники й програми перекладу.
Електронні словники - це засоби для перекладу окремих слів і виразів документа. Деякі з них забезпечують звуковий супровід перекладених слів. Серед найпопулярніших програм даного класу слід відзначити НБАРС - новий великий англо-російський словник, Контекст 3.51, ABBYY Lingvo та ін.
Програми перекладу забезпечують повний цикл перекладу всього документа: введення початкового тексту, переклад на іншу мову, редагування, форматування й збереження перекладеного тексту. Прикладами програм перекладу можуть бути PROMT та Language Master.
Програма PROMT
Цю програму (її більш ранні версії відомо під назвою Stylus) розроблено російською фірмою PROMT. Програма є додатком до операційних систем, таких як Windows 95, 98, NT 4.0, 2000 і може бути інтегрована в комплект програм Microsoft Office, зокрема, у програми Microsoft Word та Excel.
Можливості програми PROMT:
забезпечення перекладу документів з англійської, німецької та французької мов на російську і навпаки;
до неї можна підключати кілька десятків спеціалізованих словників, що забезпечує правильний переклад термінів, які стосуються певної області знань;
динамічне відслідковування напрямку перекладу, тобто визначення мови оригіналу і перекладу;
переклад вмісту буфера обміну, поточного параграфа, виділеного фрагмента тексту або всього тексту;
забезпечення будь-якого з можливих напрямків перекладу, підключення й відключення словників, доповнення та виправлення їх, складання списку зарезервованих слів, які не перекладаються;
робота безпосередньо з програмами розпізнавання текстів, наприклад, FineReader;
не виходячи з програми можна використати відомі способи редагування й форматування оригіналу та перекладу;
забезпечення перевірки орфографії оригіналу і перекладу після встановлення прикладних програм для перевірки правопису (LingvoCorrector, Пропис, Орфо, Hugo).