“Проектування контрольних операцій на прикладі розв’язання задачі визначення фактичної вартості витрати матеріалів на підприємстві

17

18

19

1.1.Постановка задачі

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил в світі при постійному дефіциті сировини задача визначення фактичної вартості витрати матеріалів, порівняння витрат, аналіз причин перевитрат, пошук шляхів економії витрат, застосування альтернативних матеріалів стає однією з ключових для будь-якого виробництва.

В даному курсовому проекті розглянуто задачу визначення витрат матеріалів. Дана задача являється однією з найбільш трудомістких, так як її вирішення передбачає наявність в документообігу підприємства багатьох різних документів. Дана задача розв’язується як одна з підзадач ділянки обліку, зокрема бухгалтерського обліку. Результати розв’язання даної задачі використовуються як в подальших задачах обліку, так і для розрахунку фактичної собівартості продукції. На основі вихідних документів, які будуть описані нижче, проводиться аналіз стану виробництва, його економності, подальші шляхи зменшення витрат на виробництво.

Витрати сировини та матеріалів, купованих напівфабрикатів на основне та допоміжне виробництво відображається, як правило, відповідними первинними документами на відпуск їх зі складу. Але даний метод обліку не відображає фактичної витрати матеріалів на виробництво, так як на діючих дільницях мають місце залишки невикористаної сировини та матеріалів як на початок, так і на кінець звітного періоду.Тобто для точного визначення витрати необхідне уточнення дійсної витрати, що й здійснюється за допомогою трьох нижче описаних методів.

Метод сигнального документування - використовується для матеріалів, облік яких здійснюється поштучно. Відпуск матеріалів у межах норми витрат оформлюється звичайними первинними документами, а в разі необхідності додаткових витрат - оформляється спеціальні сигнальні документи (вимога, форма М-10).

Метод партійного розкрою використовується щодо матеріалів, які обліковуються в одиницях площі. При розкроювання кожної партії матеріалу складається карта розкрою чи акт розкрою матеріалу. В них зазначається кількість невикористаного матеріалу, кількість викроєних деталей за нормою і фактично, кількість отриманих відходів і результат розкрою (економія чи перевитрати).

В випадку неможливості використання цих двох методів чи при потребі користуватися ними одночасно використовується так званий інвентарний метод. При цьому на підприємстві щомісяця здійснюється інвентаризація матеріалів, отриманих зі складу, але не витрачених на виробництві. Фактичні витрати матеріалів за звітний період (переважно за місяць) визначається як сума залишків на початок періоду та отриманих матеріалів на кінець місяця за відніманням залишків на кінець місяць. Фактичні витрати порівнюються з нормативними та робляться висновки про економію чи перевитрати.

В даному курсовому проекті буде розв"язано задачу врахування витрат матеріалів за використання інвентарного методу, так як він підходить для будь-якого підприємства.

В процесі виконання задачі в інформаційній базі виникають помилки, які пов"язані з такими основними факторами:

- людський фактор - викликаний можливими помилками оператора. Даний фактор особливо важливий при вводі інформації.

- збої в технічному забезпеченні - помилки викликані недосконалістю технічного забезпечення, зокрема використанням старої техніки, збоями в її роботі ( можливі поломки, збоячми в електропостачанні тощо). Як яскравий приклад таких помилок є поломки магнітних дисків, внаслідок чого втрачається інформація.

- програмне забезпечення - при використанні недосконалих програм, особливо старих розробок, що використовувалися для малопотужних застарілих обчислювальних комплексах, використання програмного забезпечення, конфігурації якого не підходять під сучасні операційні системи (наприклад не можливість використовувати деякі програмні продукти в режимі емуляції DOS в Windows), спроба економії на антивірусному забезпеченні приводить, досить часто, до повного знищення чи спотворення існуючої інформаційної бази, відновлення якої є досить кропіткою справою.За видами помилки поділяються на змістові, блочні, синтаксичні. Змістові помилки виникають при спотворені змісту порції інформації внаслідок зміни однієї змінної (наприклад помилка в полі запису), до блочних належать помилки які викликають спотворення змісту внаслідок перестановки блоку записів в базі. Синтаксичні помилки виникають при неправильному представленні тої чи іншої змінної.