Рoбота с системою Accel Eda
2. Конфігурація робочих параметрів
Пред тим, як розпочинати виконання креслення потрібно провести початкову конфігурацію робочих параметрів. Це робиться за допомогою меню Option Configure.
Спочатку треба визначити розміри креслення (Workspace Size). В даному випадку всановлюємо формат А3.
Далі обираємо систему виміру (Units). Тут ми можемо обирати між mm (міліметри), inch (дюйми) та mil (0,001 дюйма або 0,0254 міліметра). Обираємо значення mm.
Для зручності, в меню Option Grids встановлюємо розмір сітки, до якої будуть прив’язуватись компоненти креслення. Для невеликої схеми це значення можна обрати 2 або 3 міліметри.
Рамку та штамп для обраного формату встновлюємо в Option Sheets. На закладинці Titles в пункті Title Block обираємо Select і далі вказуємо ім’я потрібного файлу (файли стандартного оформлення мают розширення *.ttl, і знаходяться в директорії Titles). Якщо потрібного стандартного типу рамки немає (як правило його і нема), то її можна накреслити та записати в директорію Titles вказавши розширення файлу *.ttl.
В системі Accel EDA база даних компонентів розділена по типу та функціональному призначенню компонентів на бібліотеки. Щоб мати можливість використовувати елемент схеми потрібно відкрити відповідну бібліотеку. Це робиться за допормоги команди меню Library Setup. Після того, як з’явилося вікно Library Setup натискаемо кнопу Add та обираємо потрібну нам бібліотеку (бібліотеки електронних компонентів знаходяться в каталозі Lib та мають розширення *.lib). Обравши необхідні бібліотеки можна приступати до виконання самого креслення.
3. Виконання креслення.
а) Основними елементами креслення є електронні компоненти (part) та провідники (wire), за допомогою яких вони з’єднуються.
Щоб помістити на креслення будь-який компонент виконуємо команду Place Part. Щоб обрати конкретний елемент потрібно на будь-якій частині робочого поля натиснути ліву клавішу миші. В розділі Library обираємо необхідну бібліотеку (якщо було відкрито більше ніж одна), а в розділі Component Name обираємо саме елемент. Кнопка Browse дає зображення компонента. В графі Value вказуємо номінал елемента. Графа RefDes потрібна для вточнення позиційного номеру єлемента (в основному це робиться автоматично). На закінчення натискаємо кнопку ОК. Тепер ми маємо змогу розставляти обраний нами єлемент по полю креслення, натискаючи кожного разу ліву клавішу. Для того щоб повернути елемент потрібно, не відпускаючи клавіші миші, натиснути кнопку "R".
Кнопка”F” дозволяє зробити дзеркальне відображення обраного елементу.
б) Для з’єднання компонентів використовується команда Place Wire. Для того, щоб з’єднати дві точки схеми потрібно підвести курсор до першої з них, натиснути ліву клавішу миші та на відпускаючи її перевести його до другої точки і відпустити клавішу. Щоб зафіксувати цей провідник потрібно натиснути та відпустити праву клавішу.
Існує три види розположення провідників: будь-який (Ortho=Any), під кутом 90 градусів (Ortho=90), та під кутом 45/90 градусів (Ortho=45). Обрати ці режими можна за допомогою команди Option Configure в розділі Orthogonal Modes. Змінювати ці режими можна за допомогою клавіші "O".В тому випадку коли наступний провідник перетинається з накресленим раніше та потрібно, щоб на місці перетинання було електричне з’єднання то необхідно на цьому місці відпустити і знову натиснути ліву клавішу миші та продовжувати з’єднання. Після того, як провідник буде зафіксований в цьому місці з’явиться точка. Якщо ця точка звилася помилково, то щоб її стерти потрібно спочатку стерти весь провідник, а потім накреслити його знову, але на перетинанні клавішу не відпускати.
На складних схемах використовуються шини. Для того щоб помістити шину на кресленні обираємо команду Place Bus та розміщуємо її на схемі. Тепер, щоб з’єднати компонент з шиною достатньо підвести провідник до перетину з нею.
в) Якщо на схемі є нестандартні елементи, які не входять до бібліотек, то їх можна накреслити за допомогою команд Line, Arc, Polygon. Всі вони дозволяют креслити геометричні примітиви.