. Програмування рядкових величин

‘123’<>’ 123’;

2. Основні процедури та функції опрацювання рядкових величин.

Рядкові величини можна вводити з клавіатури. Для цього можна використати стандартну процедуру вводу read. Однак при цьому є така особливість: необхідно ввести стільки символів, скільки було оголошено при визначенні цієї величини. Так, якщо величина була оголошена як величина типу string [10], то необхідно ввести 10 символів (якщо їх кількість менша, то вільні місця необхідно заповнити пробілами). Якщо ж величина описана як string, то кількість пробілів буде дуже великою. Щоб позбавитись цього недоліку, для вводу рядкових величин варто використовувати іншу процедуру вводу – readln. В цьому випадку доповнювати пробілами рядкову величину непотрібно.

Функція Соncat - виконує конкатенацію послідовності рядків. Її дія аналогічна дії операції конкатенації.

Функція Copy - повертає підрядок (частину) рядкової величини.

Процедура Delete - видаляє з рядка його частину заданої довжини, починаючи з заданої позиції.

Процедура Insert - додає в рядок підрядок, починаючи з певної позиції рядка.

Функція Length - повертає динамічну довжину рядка.

Функція Роs - здійснює пошук підрядка в рядкові.

Процедура Str - перетворює чисельне значення в його рядкове представлення.

Процедура Val - перетворить рядкову величину, яка є числом, в її чисельне значення.

ПРИКЛАДИ

var

s,t,x:string;

n,m,k:integer;

begin

…

readln(s); {припустимо, що введена величина ‘програма’}

readln(t); {припустимо, що введена величина ‘рог’}

n:=length(s); {n=8}

x:=concat(s,t); {x=’програмарог’}

x:=copy(s,4,3); {x=’гра’}

m:=pos(t,s); {m=2}