Масова комунікація – парадокс сучасного суспільства

22 червня 2000 року лідери країн “Великої вісімки” підписали документ, який отримав назву за місцем його проголошення – “Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства”. В ньому підкреслюється, що сутність трансформації, що її несе інформаційно-комунікаційний прогрес полягає в “її здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей”, а також пропонуються конкретні заходи щодо цього.

Враховуючи вищезазначене- соціального змісту набуває теорія теледемократії, в широкому трактуванні, через її наступні функціонально-правові складові, що означають:

боротьбу з небезпекою посилення тенденцій до поляризації і фрагментації суспільства, до використання можливостей контролювати громадян;

боротьбу з новою дискримінацією, заснованою на обмеженні доступу до комп’ютерних мереж, та пов’язаними з цим обмеженнями волі, політичних і соціальних можливостей громадян;

свобода слова і зборів у віртуальному просторі (наприклад, в Інтернет);

можливість брати участь в економічному житті з використанням комп’ютерних мереж як засобу виробництва;

право на приватність: інформація не повинна циркулювати без дозволу й існує право на заборону доступу до інформації;

право споживачів на захист від неправдивої інформації [19].

Тобто головною цінністю демократії такого типу є інформація, а критерієм демократичності виступає, відповідно, доступ – до інформаційних баз даних, вільної, правдивої, неупередженої та об’єктивної інформації. Гарантом цього виступає система права, заснована на інформаційних чинниках, яка набуває в інформаційну епоху нових рис. Реалізація цього права надає людині інформаційного суспільства нового статусу та можливостей, апріорі рівних для всіх.

Використана та додаткова література:

Алексеева И. Ю. Возникновение идеологии информационного общества. – http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html

Амосов Н. На пороге нового века // Зеркало недели.- 1999.- 2 окт.

Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе / Под ред. П.С.Гуревича. – М.: Прогресс, 1986. – С. 330.

Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. - К., 1996. - С.194-251.Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика.- Киев; Донецк: Вища шк., 1985.- 171 с.

Бузгалин А.В. “Постиндустриальное общество” – тупиковая ветвь социального развития // Вопросы философии. – 2002. - № 5. – С. 26-43

Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В. В. Різуна.- К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1994.- 60 с.

Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 1999.- 351 с.

Информационное общество и государство. – http://www.tunis.tver.su/begin/ /newuser/state.html

Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: Наличествующие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции. – М.: Academia-Наука, 1999. – С. 25.