Інформаційні системи та бази даних
2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);
Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.
Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.
Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.
3) за локалізацією (локальні та розподілені);Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.
4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);
Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.
5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).
Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних.
1.4. Класифікація запитів.
За складністю запити поділяються на найпростіші, прості та складні. Зауважимо, що множина складних запитів може бути класифікована більш детально. Для класифікації найпростіших запитів введемо основну форму:
А ( O ) = V,
де А - ім'я атрибута або властивості, відносно якої формується запит, O - специфікація об'єкта запиту, V - значення, яке може набути атрибут об'єкта; замість знака "=" може бути використаний будь-який із знаків бінарних предикатів, що визначені для значень даної властивості об'єкта, наприклад: {<, >, =>, ...}. Для ілюстрації запитів на прикладах використаємо таблицю, що відображає торгівельну діяльність деякої фірми: виторги по місяцям у кількох кіосках. Заголовки стовбчиків таблиці будуть такими: № кіоска, виторг за січень, виторг за лютий, .... , виторг за грудень, а рядки будуть заповнені значеннями сум виторгів для певного кіоска за місяць, назва якого вказана в заголовку відповідного стовбчика.
Підставляючи знаки питання у різні місця основної форми, отримаємо всі типи запитів (знак питання буде означати запит до тієї компоненти основної форми, на місці якої він стоїть). Будемо також брати до уваги такі властивості запитів як тип результату (одне значення чи множина) та режим відпрацювання, що характеризується кількістю звернень до зовнішньої пам'яті.