Основні процедури системи Mathcad

Щоб вивести на графік ці дані, треба, щоб на горизонтальній осі було:

(a) індекс для вектора «money_spent» або

(b) іншій вектор.

Для випадку (a) спочатку визначить індекс для вектора:

i:=0..7 (наберіть на клавіатурі i:0;7).

Утворіть графік, набираючи «@», а потім

money_spenti (наберіть на клавіатурі money_spent[i)

у мітці-заповнювачі на осі y та i у мітці-заповнювачі на осі x.

Ви побачите графік подібний наведеному нижче.

У випадку (b) визначимо інший вектор з іменем «day».

Визначимо індекс: i:=0..7 (i:0;7).

Утворимо графік, набираючи «@», а потім money_spenti (money_spent[i) у мітці-заповнювачі на осі y та dayi (day[i) у мітці-заповнювачі на осі x. Результуючий графік буде мати вигляд:

Якщо б ми внесли у мітки «money_spent» та «day», а не «money_spenti» та «dayi», Mathcad не міг би знати, які елементи вектора «money_spent» відповідають певним елементам вектора «day». У тій ситуації, що ми маємо, Mathcad знає, що «money_spent0» відповідає «day0», «money_spent1» — «day1» і т. д.

Побудова графіків функцій від елементів вектора

Mathcad може будувати графіки функцій, областю визначення яких є множина елементів вектора. Розглянемо приклад функції f(x):=x2.

Визначить цю функцію, набираючи на клавіатурі: f(x):x^2.

Визначить вектор, елементи якого будуть областю значень функції, що розглядається. Наберіть x:, потім [Ctrl]M, задайте кількість рядків (5) та стовпців (1) у діалоговому вікні «Insert Matrix» та натисніть кнопку «Insert». Нарешті, заповніть мітки шаблона вектора:

.

Визначить область зміни індексу: i:=0..4 (наберіть на клавіатурі i:0;4).

Наберіть на клавіатурі «@» та заповніть мітки величинами f(xi) та xi.

Результуючий графік буде мати вигляд:

Відміна від попереднього випадку полягає в тому, що тут значення функції обчислюються не у рівновіддалених точках, а у точках, розташованих, взагалі кажучи, як завгодно на горизонтальній осі.

Побудова графіків двох або більшої кількості функцій