Алгоритм обчислення виразу за його ЗПЗ. Записи з варіантами
type Tlx = record { спільна частина порожня }
case stl : Ttlx of
con : (numb : real);
nam : (name : st8 );
ops : (sig : char);
par : (prt : char);
err : (wrlx : st8 )
endТут stl є ім'ям селектора, а в дужках указано варіанти – списки означень полів, поставлені у відповідність його значенням. Щоправда, тут усі ці списки мають по одному елементу.
Тип селектора задається тільки ім'ям, а імена полів повинні бути унікальними в межах означення типу запису. Синтаксис списку полів варіанта такий самий, як і списку полів запису (зокрема, можливі спільна й варіантна частини з таким самим синтаксисом).
Приклад. 3. Означити тип записів для подання таких відомостей про студента: прізвище, ім'я, курс, оцінки останньої сесії, а також рік народження та відношення до військової служби юнаків, або знак Зодіаку та колір очей дівчат.
Зберемо означення спільних даних для юнаків та дівчат у спільну частину означення, а селектор статі та означення відповідних полів – у варіантну:
type Sex=(male, female); {тип "стать" – чоловіча або жіноча}
type Student=
record
surname, name : string[30]; {прізвище та ім'я – рядкові}
course : integer; marks : string[10]; {курс та оцінки}
case sexslc : Sex of
male : (year : integer; military : boolean);
female : ( Zodiak : string[10]; eyecolor : string[10])
end
Під варіантні частини змінних-записів виділяється стільки пам'яті, скільки її потрібно для "найдовшого" з варіантів. Так, селектор змінних типу Tlx займає 1 байт, а довжина варіантної частини визначається "найдовшим" типом st8 (9 байтів у Турбо Паскаль). Дані типу Student займають 31+31+1+11+11=85 байтів.
Селектор призначений для відображення типу варіантної частини запису. Але доступ до ділянок пам'яті варіантної частини запису здійснюється через імена полів незалежно від значення селектора в записі, тобто засоби мови не забезпечують відповідності значень селектора й варіантів у змінних-записах. Тому потрібна особлива увага, щоб не робити помилок на зразок наступної: