Читання лексем виразу
end;
3. Функція getlx
Будемо вважати, що вираз записано в тексті, між його лексемами можуть бути пропуски в довільній кількості, і що вираз може займати кілька рядків тексту. Інших уточнень поки що не робимо. Текст читається по одному символу, і нехай
читання й повернення наступного символу тексту задає функція getc.
Нехай останній прочитаний символ тексту, який ми називаємо поточним, зберігається в глобальній у модулі змінній tempc. Вона ініціалізується символом ' ' (пропуск), тобто перед виразом штучно додається пропуск.
Добування лексеми починається з пошуку її першого символу у вхідній послідовності. Нехай
пошук першого символу описується функцією getbglx.
З її виклику повертається або перший символ лексеми, або, коли лексеми вичерпано, символьна стала chr(0), яку можна вважати "фіктивним символом". Іменування цієї сталої ім'ям finch додамо до означень модуля.
connamopsparerr
Подальша обробка лексеми залежить від її різновиду й визначається її першим символом. Нехай
Щоб добути знак операції чи дужку, досить узяти поточний символ.
Добування сталих та імен (елементів типу real і st8) опишемо функціями відповідно getcon і getnam.
Побудуємо функції getcon і getnam так, щоб після виконання їх виклику поточним був символ, наступний за останнім символом добутої лексеми. У такому разі до обробки знаків операцій і дужок додамо указання переходу до наступного поточного символу tempc := getc. Імена, що не є іменами функцій із масиву Namf, будемо вважати помилковими лексемами. Якщо лексема подається змінною lx типу Tlx, то залежно від першого символу лексеми потрібно виконати такі дії:
if lx.name представлено в Namf then lx.stl := nam
else lx.stl := err;
'+', '*', '-', '/' lx.stl := ops; lx.sig := tempc; tempc := getc;
'(', ')' lx.stl := par; lx.prt := tempc; tempc := getc;інше lx.stl := err; lx.wrlx := tempc; tempc := getc;
В усіх випадках повертається значення true – ознака наявності лексеми. За символу finch повертається false. Наведена залежність є основою функції getlx: