Обробка текстів

Нехай далі f є ім’ ям файлової змінної типу text. Текст, як і файли інших видів, установлюється в початковий стан для запису викликом rewrite(f). Після цього файл стає порожнім. Для того, щоб дописувати до вже існуючого тексту, треба установити його в початковий стан для дописування викликом процедури APPEND:

append(f).

Після цього всі символи тексту, крім символу кінця файла, залишаються в тексті, і нові символи будуть дописуватися за останнім із них.

Запис у текст задається викликами процедур WRITE і WRITELN, першим аргументом у яких є ім’ я файлової змінної. При виконанні виклику

write(f, вираз-базового-типу-або-рядок)

спочатку обчислюється значення виразу. За цим значенням створюється послідовність символів, що його зображає, і копіюється в текст f. Наприклад, виклик

write(f, trunc( sqrt(9999) ) )

задає дописування в файл двох символів '9' і '9', що задають число 99.

У виклику можна записати одразу кілька виразів через кому:

write(f, вираз1, вираз2, ...).

Наприклад, за x=2 виклик

write(f, 'x=', x, '; x**2=', sqr(x))

задає виведення в файл послідовності символів x=2; x**2=4. До речі, такий виклик виконується як послідовність викликів

write(f, вираз1); write(f, вираз2); ...

Процедура writeln відрізняється лише тим, що за виклику

writeln(f, список-виразів-базових-типів-або-рядків)

за останньою сталою в текст додається eol (у Турбо Паскаль – [13][10]). Список виразів тут може бути порожнім – тоді лише додається eol.

У викликах процедур write і writeln після виразу через двокрапку можна задати ширину поля W під запис значення виразу, наприклад,

write(f, sqr(x):2).

Тут W=2. Нехай для запису значення виразу потрібно L символів. В останньому виклику L=1 за x<4, L=2 за 3W, то виводяться всі символи. Таким чином, за x=3 друкується пропуск і 9, а за x=100 – всі п’ ять символів 10000.

Після виразу дійсного типу можна також указати кількість N цифр дробової частини, що виводяться після десяткової крапки, наприклад,

write(f, sqrt(x): 7 : 3).

Якщо N указано, то виводиться стала з фіксованою крапкою та N цифрами після крапки, інакше – нормалізована з порядком. В даному разі за x=2 виводиться два пропуски та 1.414. Остання цифра є результатом округлення. Деякі інші деталі можуть визначатися системою програмування.