Робота з E-mail
В 1971 році компанія Baranek and Newman підписала контракт з двома програмістами на розробку першої версії Internet, яка дозволяла б відсилати користувачам повідомлення, а не просто дані. З цих коренів електронна пошта Internet, або e-mail, виросла до рівня глобальної комунікації. В 1980р. було створено SMTP(Simple Mail Transfer Protocol)- простий протокол передачі пошти. Однак SMTP було створено для обміну поштою між мейнфреймами(суперкомп'ютерами), і він не був розрахований на персональні комп'ютери. Створений в 1984р POP(Post Office Protocol) - протокол відправки для офіса - зняв це обмеження.
Отже, електронна пошта - це система обміну інформацією в електронному вигляді телекомунікаційними засобами Iнтернета. На сервері, до якого здійснюється під'єднання, формується (відкривається) поштова скринька (папка на жорсткому диску), яка має свою адресу. Усі повідомлення, які пересилаються на цю адресу іншими особами, накопичуються в поштовій скриньці. Після фізичного з'єднання з поштовим сервером отриману кореспонденцію можна "перетягнути". Для читання електронної пошти, відправлення електронних листів, їх перенаправлення, вилучення в операційних системах типу Windows служать спеціальні програми: Internet Mail - в системі Windows 95, Outlook Express - в Windows 98 та Windows NT. За допомогою цих програм можна відкрити папку Входящие - для читання отриманих листів, папку Исходящие - для перегляду відправлених листів.
Поштові адреси та структура електронного листа.
Поштова адреса складається з таких елементів як:
•назва поштової скриньки, яку переважно називають іменем користувача;
•@ (знак "комерційного at", "вухо" або "собачка");
•ім'я вузла.
Справа від символа @ записується іР-адреса комп'ютера, на якому розміщується поштове відділення абонента, і ця адреса формується так, як довільне доменне ім'я в Iнтернеті. Зліва від символа "@" записується ім'я абонента. Наприклад, [email protected] - зразок типової адреси, де narkov - ім'я поштової скриньки, pu.if.mail - ім'я вузла.
Адреси поштових скриньок можуть містити наступні символи: букви, цифри, деякі інші знаки(крапка, символ підкреслення). Як правило, регістр букв(великі чи маленькі) в адресах електронної пошти не має значення. Наприклад, [email protected] i [email protected] - це та сама адреса.
Електронний лист складається із заголовка і власне повідомлення. Заголовок знаходиться у верхній частині кожного листа, причому він відділяється від основного тексту порожнім рядком. Лист може містити в заголовку такі рядки:
subject: тема повідомлення (необов'язковий, але бажаний);
to: перелік отримувачів повідомлення (вказується хоча б один);
cc: перелік одержувачів копії повідомлення (необов'язковий);
Bcc: додатковий список одержувачів копії повідомлення; імена цих одержувачів не пересилаються разом з повідомленням (необов'язковий);
From: адреса автора повідомлення (формується автоматично, обов'язковий);
Reply-To: зворотна адреса, на яку потрібно відправити відповідь, якщо ця адреса відрізняється від рядка From (необов'язковий);
Date: час і дата відправлення повідомлення (формується автоматично, обов'язковий);
Expires: дата, після якої повідомлення втрачає актуальність (необов'язковий);