ВІДЕОПАМ’ЯТЬ

Вступ

Відеорежими насамперед характеризуються типом (алфавітно-цифровим, тобто текстовим, при якому екран поділяється на знакомісця, кожне з яких має такі властивості, як символ та кольорові атрибути; також дуже поширеним є графічний режим, при якому екран поділяється на піксели, кожному з яких відповідає визначений колір з палітри). Я ж зупинюсь на текстовому режимі та поясню основні методи та засоби керування відеопам’ятью в цьому режимі засобами мови програмування низкого рівню “Assembler”.

Треба сказати, що будь-який відеорежим характеризують такі параметри:

•роздільна здатність, тобто максимальна кількість пікселів, що можуть бути зображені на екрані по горизонталі та вертикалі;

•шириною (width) та висотою (height) знака, що висвічується на екрані; ці параметри підтримуються програмою знакогенератора та визначають максимальну кількість символів у рядку та рядків на екрані;

•максимальною кількістю кольорів, що одночасно висвічуються на екрані;

•діапазоном адресів оперативної пам’яті, яку займає відеопам’ять;

•максимальною кількістю відеосторінок (“екранів”), що можуть міститися у відеопам’яті.

Встановлення відеорежима забеспечується програмами відео BIOS. Я наведу список таких відеорежимів:

Індекс режимуТипКількість кольорівМакс. кількість сторінокТекстовий форматПоч. адреса відеопам’яті

0,1Текст16840x25B800

2,3Текст168(CGA-4)80x25B800

4,5АРА4140x25B800

6АРА2180x25B800

7ТекстМоно8(MDA-1)80x25B000

8АРА16120x25B000

9АРА16140x25B000

AhАРА4180x25B000

Bh,ChРезерв для знакогенератора EGA

DhАРА16840x25A000

EhАРА16480x25A000

FhАРАМоно280x25A000

10hАРА16280x25A000