Лексикографічна структура семантичного словника в моделях класу Смисл  текст

Крім цього, для успішного використання охарактеризованої семантичної мови у моделі “Смисл Текст” необхідні відомості ще двох типів, які не належать самій семантичній мові.

По-перше, це семантичні аксіоми, чи універсальні закони дійсності. По-друге, це “семантична комбінаторика” – правила розчленування/з’єднання семантичних представлень у процесі переходу від смислу до тексту і навпаки.

Лексичні функції.

Модель “Смисл Текст” суттєвим чином використовує більшу кількість відомостей про кожне слово мови, яку розглядаємо. Ці відомості можуть бути представлені в спеціальному словнику, який ми називаємо тлумачно-комбінаторний словник (ТКС). Словникова стаття цього словника повинна в ідеалі містити всі словозмінюючі, словоутворюючі, синтаксичні, семантичні та стилістичні характеристики заголовного, або ключового слова С0; крім цього, для С0 необхідно вказати всі слова (або словосполучення), визначеним чином зв’язані з ним за смислом, а саме: 1) його “парадигматичні варіанти”, чи “заміни” – засоби, які можуть чи повинні заміняти С0 у тих чи інших контекстах та при тих чи інших умовах, та 2) його “синтагматичні партнери”, чи “параметри” – засоби, за допомогою яких ідіоматично, тобто невільно, висловлюються при даному слові деякі смисли.

Для позначення парадигматичних варіантів та синтагматичних партнерів слова ще використовується термін “лексичні кореляти”.

Залежності, які зв’язують слова з їх лексичними корелятами описується за допомогою лексичних функцій. Лексичні функції, як правило, позначаються абревіатурами, що утворюються від латинських слів.

Наприклад, функція, що відповідає смислу “дуже”, позначається Magn – від латинського magnus – “великий”, функція Syn – синонім слова.

Magn (брюнетка) = жагуча.Syn (арештовувати) = затримувати.

Magn (знати) = напам’ять.

Тлумачно-комбінаторний словник.

Тлумачно-комбінаторний словник (ТКС), який буде розглядатися, є складовою частиною системи автоматизованого перекладу. Будемо розглядати спрощений варіант моделі “Смисл Текст”. В цьому варіанті буде всього три рівня формального представлення речень: морфологічний, поверхово-синтаксичний та глибинно-синтаксичний.

Морфологічний компонент системи забезпечує перехід (встановлення відповідності) “Речення  МС”. Під МС розуміємо послідовність імен лексем, що входять в речення, при цьому імені кожної лексеми приписана певна граматична характеристика.

Поверхнево-синтаксичний компонент забезпечує перехід “МС  ПСС”. Під ПСС розуміємо дерево залежностей, вузли котрого відмічені іменами лексем, які забезпечені наборами семантично змістовних граматичних характеристик, стрілки котрих відповідають одному з специфічних для даної природної мови поверхнево-синтаксичних відносин.

Глибинно-синтаксичний компонент забезпечує перехід “ПСС  ГСС”. Під ГСС розуміємо дерево залежностей, вузли котрих можуть бути відмічені іменами конкретних лексем чи фразем та двох типів фіктивних лексем: іменами потенційних (фіктивних) слів, які у данній мові неможливі, та іменами глибинно-синтаксичних слів, які репрезентують на глибинному рівні смисл семантично змістовних поверхнево-синтаксичних відносин.

Весь процес перекладу складається з таких основних етапів:

Речення => МС

МС => ПССаналіз