ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРІВ В ПРОМИСЛОВОСТІ І ВИРОБНИЦТВІ

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки і її різноманітного програмного забезпечення – це одна з характерних прикмет сучасного періоду розвитку суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп’ютер проникають практично в усі сфери людської діяльності. Те, що недавно вважалось фантастикою, тепер завдяки науково-технічного прогресу, особливо прогресу в області комп’ютерної технологій, стало реальністю.

Комп’ютерні технології застосовують у виробництві, промисловості, видавництвах і великих бібліотеках, у парламентах і міністерствах, у банках і на складах, у системах зв’язку і системах управління транспорту, у податкових інспекціях і у сфері розваг тощо. Тепер практично неможливо уявити сучасний офіс без повсякденного і широкого застосування комп’ютерних технологій. Комп’ютер став неодмінним атрибутом робочого місця працівників багатьох професій.

В цих умовах продовжує зростати попит на комп’ютерних спеціалістів, особливо на молодих спеціалістів високої кваліфікації. Великою популярністю користуються спеціалісти з комп’ютерної верстки та макетування, комп’ютерні художники і дизайнери, спеціалісти з банківських та бухгалтерських комп’ютерних систем, спеціалісти з комп’ютерних мереж та ряд інших.

Тепер, як і в 20-ті роки, йдеться про докорінне переозброєння всіх галузей народного господарства, їх інтенсифікацію. А нові технології – це успіх, завойований не кількістю, а вмінням. В них – мудра витонченість машин, які потребують мінімум енергії за найвищої продуктивності.

Нові технології – це економія матеріальних і трудових ресурсів. Під технологією розуміють необхідний для виготовлення продукції набір методів обробки, зміни властивостей і форми сировини, матеріалу або напівфабрикату.

Однак в промисловому виробництві свобода вибору неймовірно розширюється. Деталі автомобіля можна виготовляти методом лиття, штампування, пресування, токарної обробки. Тут не обійтися без суворого розрахунку і наукової організації праці.

Нові технології – життєва необхідність. Адже сьогодні чимало виробництв працює на межі можливостей знарядь і технологій. Йдеться про створення таких процесів, коли деталі, тканини, одяг виготовляються без різця, човника, голки інструментами, які виключають безпосередній механічний вплив, зате змінюють внутрішню структуру предмета праці. І з’являються в швейній промисловості ультразвукові установки для шиття тканин так званим безнитковим швом, немає голки і човника, бо немає нитки. Виробництво стає мало стадійним, а отже, економнішим, а виріб – якіснішим.

На залізниці з’являються поїзди, що полетять на магнітній хвилі зі швидкістю 500 км на годину. Тоді як традиційна система “колесо-рейка” обмежує її на 340 км на годину.

В нових технологіях використовуються нові види енергії – міжмолекулярних, внутрішньо молекулярних, атомних і субатомних зв’язків. А це означає, що на зміну механічним способам обробки приходять інші, засновані на властивостях лазерних і електронних променів, плазми, електричних розрядів. Так, промінь лазера свердлить отвори в алмазних філерах протягом 2 хвилин замість двох днів за традиційною технологією. Дедалі ширше застосування знаходить радіаційна технологія, заснована на використання корпускулярного (протони, електрони, іони) та електромагнітного (гамма–кванти, рентгенівське, синхротронне) випромінювання.

Авіаконструктор, створюючи новий лайнер, прагне зробити його легшим, але здатним підіймати більше вантажу, ніж його попередник. А ще – надійнішим, довговічнішим, економічнішим.

Нові технології повинні відповідати трьом вимогам: створенню принципово нових видів високоякісної продукції; оптимальному поєднанню технологічних процесів; мінімуму вкладених у виробництва коштів.

Щороку в нашій країні освоюється понад сто технологічних процесів. Однак серед них лише окремі є справді новими, тобто інтенсивними, які мають високу економічну ефективність, раціональну організацію.

Інформатика стала модною наукою – про неї багато пишуть, говорять, від неї багато чекають. Але мода швидко мине, а інформатика залишиться, ввійшовши в науково-технічний потенціал людства. Більше того, вона вже тепер є каталізатором науково-технічного прогресу.