Особливості текстового процесора Word ’97. Створення та редагування документів
Пряме форматування є найбільш зручним способом оформлення невеликих документів разового користування. При підготовці великих документів доцільно виконувати стильове форматування, що дозволяє автоматизувати процес оформлення і забезпечує ідентичність форматування однотипних елементів документу(єдиний стиль всього документу). Обидва способи не виключають, а доповнюють один одного.
Автоматичне форматування документів в Word ’97 базується на застосуванні набору стилів шаблона, приєднаного до документу. На відміну від стилів форматування абзаців документу, які визначають зовнішній вид окремих абзаців, шаблони визначають вид документа в цілому. Завдяки бібліотеці стилів можна скористуватися набором стилів будь-якого шаблону, який міститься в Word ’97.
До поняття форматування можна віднести і форматування сторінок документу, яке полягає в встановленні формату, орієнтації і полів сторінки. Причому ці установки можуть бути застосовані до всього документу, до поточного розділу і до частини документа, починаючи з поточної сторінки і до кінця документу.
Після набору і редагування тексту документу виконується орфографічний, граматичний і синтаксичний контроль правильності тексту. Якщо файл документу планується використовуватись в іншому текстовому процесорі, то при його збереженні на диску треба подумати про його конвертування в формат, який підходить для забезпечення можливості подальшої обробки даного документу. Перед друкуванням документу може виконуватись налагоджування пристроїв друку.
3. Інтеграція можливостей програм
Документ, створений в текстовому процесорі може включати в себе зовсім різні об’єкти, наприклад, таблиці, малюнки, діаграми. Створення і редагування таких об’єктів може здійснюватись без виходу з Word ’97 по місцю розташування об’єкта в документі. При цьому можуть використовуватись не тільки власні засоби Word ’97, але і засоби інших прикладних програм Windows.Спільне застосування різноманітних програм з можливістю доступу до функцій один одного без виходу зі своїх середовищ передбачено одним з найбільш розповсюджених стандартів інтеграції OLE(Object Linking and Embedding) – зв’язування і вбудування об’єктів), покладеного в основу розробки сучасних програмних систем. Об’єктами можуть бути малюнки, діаграми, таблиці, а також інші елементи документа. Сучасний варіант технології – OLE 2.0 – дозволяє при створенні документів в середовищі текстового процесора(OLE-клієнта) використовувати дані і функціональні можливості інших програм(OLE-серверів). Зокрема, технологію OLE 2.0 підтримують програми WordPad, Word 6.0, Word 7.0 та ‘97(OLE-клієнти) і Excel, PowerPoint, Paint(OLE-сервери).
Об’єкт, який вміщено в документ, зв’язується з файлом документу за посиланням або вбудовується в нього.
При зв’язуванні об’єкт зберігається тільки в файлі OLE-сервера, а в документ, який ми редагуємо об’єкт викликається при необхідності його відображення на екрані або при друці. Такий варіант дозволяє зекономити зовнішню пам’ять, яка потрібна для розміщення файла документа. При переміщенні файла документа на інший комп’ютер необхідно перенести також і файл OLE-сервера з збереженим у ньому зв’язаним об’єктом.
При вбудовуванні об’єкт розміщується в самому файлі документу текстового процесора. Після вбудування об’єкта файл OLE-сервера можна зберегти або знищити. Якщо файл OLE-сервера зберігається і в ньому виконані всі дії над об’єктом, то для внесення цих змін в файл документа виконується актуалізація(поновлення) зв’язку.
В обох випадках(зв’язування або вбудовування об’єкта) при необхідності зміни об’єкта в ході редагування документа здійснюється автоматичний виклик OLE-сервера в вікно текстового процесора без переключання програм Windows.
Вбудовування і зв’язування об’єктів може здійснюватись або з використанням буферу обміну, або шляхом вказування специфікації OLE-сервера. Крім того, існує можливість переносу OLE-об’єкта з вікна однієї прикладної програми(OLE-сервера) у вікно іншої прикладної програми(OLE-клієнта) технікою “drag-and-drop”. Наприклад, можна взяти графік у вікні електронної таблиці і перетягнути у вікно текстового процесора.
4. Використана література:
1.Хомоненко А.Д. Word ’97 в примерах, Санкт-Петербург: BHV, 1998. – 512с.: ил.