Функціональний генератор інфранизької частоти на базі мікропроцесорної системи

Вступ

При побудові відносно нескладних цифрових пристроїв що реалізують нескладні функції використовують традиційні схеми синтезу схем за допомогою логічних рівнянь або карт Карно. Проте навіть при наявності певних методик оптимізації карт Карно процес синтезу схем є доволі трудомісткою операцією, особливо для схем середньої та великої складності. Крім того реалізація логікових функцій за допомогою жорстко звязаних комбінаційних схем є економічно недоцільним, оскільки вимагає нової практичної реалізації при будь-якій найменшій зміні логікової функції. Для побудови пристроїв середньої і високої складності доцільніше застосовувати принцип мікропрограмного управління, і пристрій реалізовувати у вигляді так званого мікропрограмного автомата. Мікропрограмний автомат складається з вузла управління, який генерує управляючі імпульси та операційного вузла, у якому зберігається та обробляється інформація згідно керуючих сигналів вузла управління.

Ефективна реалізація мікропрограмних автоматів стала можлива з появою на ринку спеціалізованих ВІС – мікропроцесорів та однокристальних мікро-ЕОМ. Основними блоками мікропроцесора є арифметико-логічний пристрій (АЛП), пристрій управління (ПУ) та регістри. АЛП виконує арифметичні та логічні операції над операндами згідно з сигналами ПУ. Регістри процесора призначені для зберігання операндів, результатів операцій, адрес та інших чисел, що часто застосовуються, оскільки дії над значеннями регістрів виконуються значно швидше ніж дії над числами, що знаходяться в зовнішніх (відносно процесора) запамятовуючих пристроях. Кількість регістрів в процесорах зазвичай невелика і складає не більше кількох десятків.

При застосуванні аналогово-цифрових та цифро-аналогових перетворювачів та достатньо швидкодійних процесорів дає змогу синтезувати схеми обробки не лише цифрових але і аналогових сигналів. При цьому зберігаються переваги використання мікропрограмних систем, але виникає проблема повязана з порівняно невеликою швидкодією мікропроцесорних систем, тому зараз мікропрограмні системи не застосовують в діапазоні надвисоких частот.

Технічне завдання

До виконання курсової роботи згідно варіанту 2 задано розробити апаратну частину та програму на мові асемблера для мікропроцесорної системи, що реалізує наступні функції:

-формує за допомогою ЦАП вихідну напругу, згідно з заданим законом

U(t) = А*exp(-а*t/Т) = 14*exp( – 2 t / 0.002) = 14 exp ( – t / 0.001)

-опитує клавіатуру, перша клавіша якої вибирає період повторення функції з ряду T, 2T, 4T, а друга задає амплітуду вихідної напруги з ряду А, А/2, А/4;

-виводить на два семисегментні індикатори інформацію про період повторення: цифри 1, 2, 4 відповідають Т, 2Т, 4Т, та про амплітуду: цифри 1, 2, 4, що відповідають А, А/2, А/4.

Крім того задано тип індикації – динамічна.

Задано наступні параметри сигналу:

-амплітуда А = 14 В;

-період Т = 2 мс.

-коректуючий коефіцієнт а = 2

1. Програмна реалізація функції часу