Комп’ютерні мережі. Функції протоколів кожного рівня
Протоколи транспортного рівня
Транспортний рівень надає прикладним об’єктам сполучення через усі фізичні засоби мережі незалежно від реальної конфігурації цього сполучення. Таке сполучення називають наскрізним.
Сполучення, гарантоване транспортним рівнем, повинно бути прозорим, тобто не залежати від кодів інформації вищих рівнів. Для ефективнішого передавання даних на транспортному рівні є кілька класів сервісу, які візрізняються параметрами – перепускною здатністю, часом передавання, часом налагодження з’єднання, допустимою ймовірністю помилок.
Транспортний рівень не тільки дає змогу вибрати певний клас сервісу, а й поновлює блоки даних, втрачені на першому-третьому рівнях. У випвдку відмови сполучення на мережевому рівні він налагоджує інше мережеве сполучення.
Приклади транспортних протоколів: TCP, UDP.
Протоколи сеансового рівня
Взаємодія прикладних процесів у комп’ютерній мережі відбувається у формі окремих діалогів – сеансів. Кожен сеанс має такі властивості:
•Сеанс має початок та кінець;
•Під час сеансу зберігаються та використовуються дані, що характеризують цей сеанс. Інколи говорять, що сеанс має пам’ять.
Наприклад, сеансом можна вважати роботу користувача за комп’ютером. Сеанс починається, коли користувач реєструється у системі. Ім’я та пароль користувача використовують для аутентифікації і подальшого визначення та обмеження прав доступу при спробі звернутися до того чи іншого мережевого ресурсу. Сеанс закінчується, коли користувач виходить з системи, або виключає комп’ютер.
Протоколи сеансового рівня дають змогу організувати та підтримувати діалогові сеанси між прикладними процесами.
Процеси налагодження та розірвання сеансу значно відрізняються залежно від реалізації. У найпростішому випадку для налагодження сеансу достатньо пари пакетів Запит сполучення та Підтвердження сполучення, а для розірвання – Запит розірвання та Підтвердження розірвання. У складніших ситуаціях потрібна процедура, яка підтверджує, що запит іде від повноважного користувача, та дає змогу задати параметри обміну.
Під час сеансу протокол керує використанням мережевих ресурсів. Він може, наприклад, тимчасово заблокувати доступ до мережевого ресурсу для інших сеансів.Важливим завданням сеансу є підтримка живучості сеансу – запобігання втраті сеансових даних у випадку збоїв. Це завдання вирішується періодичним записом на диск інформації (т. зв. контрольних точок) яку можна використати для відновлення стану системи та сеансу. У випадку виникнення збою можливе повернення на контрольну точку – поновлення системи з останньої збереженої контрольної точки.
Якщо природа збою така, що зберегти або відновити сеанс неможливо, то завданням протоколу сеансового рівня є забезпеченя коректного згортання сеансу, при якому всі кешовані дані будуть записані у постійну пам’ять, а всі працюючі застосування та операційна система коректно завершить роботу.
Функції протоколів сеансового рівня часто є реалізованими окремими компонентами мережевих ОС.
Протоколи рівня відображення
Рівень відображення відображає та перетворює дані, якими обмінюються прикладні процеси. Рівень відображення призначений для того, щоби спосіб відображення даних в окремих комп’ютерах не впливав на формат даних у мережі. Кожна інформація, яку формує прикладний рівень для передавання, має два аспекти – семантику і синтаксис. Семантика описує зміст повідомлення і є незмінною. На рівні ж відображення відбувається перетворення синтаксису.