Правові засади підприємництва в інформаційній сфері

Найбільшого поширення набули дві моделі підприємницької поведінки – класична та інноваційна.

Класична модель зорієнтована на максимізацію віддачі від ресурсів, що має фірма. За цією моделлю схема дій підприємця приблизно така:

Оцінювання наявних ресурсів.

Вивчення можливостей досягнення мети.

Використання можливостей, що дають максимальну віддачу від наявних ресурсів.

Інноваційна модель припускає використання будь-яких можливостей, навіть коли власних ресурсів для цього недостатньо. Схема дій така:

Формулювання мети.

Вивчення зовнішнього середовища з метою пошуку альтернативних можливостей.

Оцінювання своїх ресурсів і зіставлення їх із знайденими можливостями.

У разі дефіциту власних ресурсів — пошук додаткових джерел у зовнішньому середовищі.

Діяльність відповідно до найбільш вигідної альтернативи із залученням як своїх, так і зовнішніх ресурсів.

У підприємницькій діяльності останнім часом все більшого поширення набуває контрактна форма господарських відносин між товаровиробниками. Тобто практично кожній угоді купівлі/продажу між виробниками і споживачами передує складання письмового або усного контракту, що має юридичну силу. Така форма господарювання принципово змінює самі ринкові відносини, перетворюючи їх на сферу прямих зв’язків між виробниками і споживачами.

У зв’язку із цим практично зникає ризик щось виробити і не продати. Контрактна форма дає змогу складати попередні плани виробництва, забезпечення його сировиною, робочою силою, фінансами і навіть плани проведення наукових досліджень і використання їх результатів у виробництві. Тобто на рівні фірми процес виробництва стає планомірним і багато в чому виводиться за межі дії ринкових відносин. У практиці відносин між великими фірмами та малим бізнесом затвердилася така контрактна форма, як субпідряд.

Для успіху справи надзвичайно важливою є соціально-психо¬логічна складова самого феномену підприємництва. Соціологи підрахували, що тільки 6% людей можуть бути підприємцями. Західні дослідники виділяють такі вимоги до особи підприємця:

постійне підвищення свого професійного рівня;

критичний підхід до оцінювання своєї діяльності, здатність до визнання власних помилок;

оптимізм;

незалежність;

уміння розпочинати та провадити власну справу, генерувати нові ідеї та використовувати їх;

готовність до інновацій;

здатність до ризику та вміння долати спротив середовища;

уміння обґрунтовувати рішення, що приймаються;