Історичні кроки розвитку хімії

- утилізація відходів, залишків і використаних матеріалів;

- заміна дефіцитної сировини пальними матеріалами. Великі надії покладаються на ті області планети, що геологічно ще мало розвідані. Перспективним є морський шельф, що знаходиться на глибині близько 200 м. Ці підводні континенти, загальна площа яких у 1,5 рази більше Азії, у майбутньому стануть джерелами багатьох видів сировини. Щорічно з морської води на початку 70-х років добувалося сировини більш ніж на 6 млрд. руб., а до кінця тисячоріччя цей обсяг передбачається збільшити до 40-50 млрд. руб.

Коли мова заходить про проблеми сировини, те незабаром центр ваги переноситься на обговорення того, як обстоїть справа з металами. При цьому цілком доречно сказати: подбаємо про метали!

ХІМІЧНА СИРОВИНА

Для виробництва різних продуктів споживання, предметів, і матеріалів потрібна відповідна сировина, яку називають ще ви¬хідним матеріалом.

Залежно від рівня розвитку техніки і економіки народного господарства вимоги до сировини можуть бути різні, але в основ¬ному сировина повинна бути в природі у великій кількості, бути дешевою, доступною для видобування. Дедалі більше використо¬вуються відходи різних виробництв. Те, що зовсім недавно було від¬ходами або навіть покидьками, сьогодні вже використовується як сировина. Так, хлорид калію був відходом у виробництві хло¬риду натрію, а зараз він є цінною речовиною. Виробляли кокс для металургійної промисловості, а коксові гази при цьому викидались у повітря як покидьки. Зараз ці гази - джерело найцінніших речовин. Свого часу хлорид водню був покидьками у виробництві соди за способом Леблана.

Сировину для хімічної промисловості можна поділити на такі трупи:

І. Мінеральна сировина, що видобувається з природних родовищ:

а) горючі копалини (вугілля, торф, сланці, нафта, горючі гази;

б) гірські породи, з яких можна добувати метали в чистому вигляді; в) нерудна сировина -неорганічні природні речовини, з яких не добуваються метали, хоч у багатьох з них містяться ме¬тали (наприклад, хлорид натрію, хлорид калію, сульфати, карбона¬ти, фосфати різних металів тощо).

2. Рослинна і тваринна сировина: деревина, зерно, картопля, цукрові буряки, солома, шкіра, жири і т. д.

Вода і повітря.

Є тверда, рідка і газоподібна сировина, а за хімічним складом її поділяють на неорганічну і органічну.

Сучасна хімічна промисловість використовує всі відомі види корисних копалин. Руди дають метали і різні гази як побічні продукти. Вугілля і нафта, крім енергії дають нам сировину для синтезу барвників, лікувальних препаратів, пластичних мас, розчинників, моторного палива, мастил тощо. Широко використо¬вується в хімічній промисловості також рослинна і тваринна си¬ровина. З неї виробляють харчові продукти, тканини, шкіряні товари, барвники, лікувальні препарати.

Неметалічні корисні копалини використовуються для вироб¬ництва багатьох речовин і матеріалів. З гірських порід дістають будівельні матеріали, кислоти, солі, гази. Широко відомі такі неметалічні породи, як кухонна сіль, сірка, апатити і фосфорити,. сірчаний колчедан, вапняки, їх можна використовувати і для до¬бування металів (наприклад, з карналіту добувають магній, з хлориду натрію - натрій).

Добуті із землі корисні копалини містять так звану пусту породу, тобто різні домішки до основного мінералу. Наприклад, алюмінієві руди боксити містять значну кількість кремнезему і оксиду заліза, які щодо окису алюмінію є пустою породою.