Практичне застосування гідролізу

Практичне застосування гідролізу

Гідроліз -це здаємо дія речовин з водою коли складні частини речовини взаємодіють із складними частинами води і при цьому утворюється слабкий електроліт.

На відміну від гідратації під час гідролізу відбувається руйнування молекул води.

Гідролізи можуть зазнавати класи речовин як органічних так і не органічних речовин.

Гідроліз - розмноження речовин проходить з обов'язковою участю води і протікаючи по схемі:

АВ+Н-ОНАН+ВОН

Просець ферментативного гідролізу грають важливу роль в травленні і тканинному обміну речовин всіх живих організмів. Високомолекулярні речовини, гідролізуючись до низькомолекулярних продуктів (амінокислоти, глюкози і ніші), всмоктуються з кишечник, переносяться в різні тканини, де підлягають подальшому перетворення.

Найбільш практичне значення мають: гідроліз солей, при якому солі оборотньо розпадаються на відповідну кислоту і основу: гідроліз органічних лаймерів (білків, полісахаридів і інших), звичайно ідучі в присутності біологічного каталізатора. Гідроліз жирів і других речовин, які являються по своїй природі ефірами, які звичайно проводяться в лужному середовищі і називаються обмиленим.

Гідроліз солей грає важливу роль в регуляції кислотного середовища і в підтриманні в організмі кислотно-лужної рівноваги. При гідролізі солей, іони, на які дисаціонуються на ці солі, частково зв'язують іони Н+ і ОН- води. Гідроліз іде тим насиченіше, чим більше утворюють найбільших молекул кислоти і основ, тобто чим слабше кислота і основа, які утворюють сіль. Якщо при цьому кислота і основа їх іонізації однаково сильніший, то зміщення співвідношення між іонами Н+ і ОН-в ту чи іншу сторону не відбувається і реакції середовища залишається нейтральною. Якщо ж сила кислоти і сила основи, які утворюють сіль суттєво розрізняються, то має місце змінювання концентрації водородних іонів в сторону більш сильного компонента (тобто при сильній кислоті і слабкій основі - в кислу сторону, а при сильній основі і слабкій кислоті - в лужну сторону).

Гідроліз біологічно важких речовин (білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти, жири, фосфорні ефіри і ніші), може проходити тільки в присутності специфічних біологічних каталізаторів - ферментів, які об'єднуються під загальною назвою, або при нагріванні з кислотами і лугами, не специфічно каталізуючим гідролізам.

Реакція гідролізу широко використовується в промисловості і в лабораторній практиці для отримання амінокислот, простих цукрів, і ряду інших продуктів із природних високомолекулярних полімерів (білків, клітчатки).

Гідроліз в широкому розмінні - це реакція обмінного розкладу між різними речовинами і водою.

Гідроліз солей - один із важливих прикладів гідролізу речовин, який добре вивчений. Таке визначення охоплює і гідроліз органічних сполук - складних ефірів, жирів, вуглеводів, білків і гідроліз неорганічних речовин - солей, карбідів, галогенів, галогенідів, неметалів тощо.

У живих організмах відображається гідроліз полісахаридів, білків та ін8ших органічних сполук.

Наприклад солі аміаку знаходять широке застосування. Аміак використовуються як сировина для одержанні нітратної кислоти і її солей, а також солей амонію, які служать хорошими нітратними добривами. Такими добривам є сульфат амонію (NH4) SO4 і особливо нітрат амонію NH4 NО3, або аміачна селітра.

Карбонат амонію застосовується в кондитерській промисловості як розрихлював тіста.