Нафта: походження, класифікація, переробка, використання

Нафта — масляниста рідина темно-бурого або майже чорного кольо¬ру з характерним запахом. Вона легша за воду (густина 0,73-0,97г/см3), у воді практично нерозчинна.

За складом нафта — складна суміш вуглеводнів різної молекуляр¬ної маси, головним чином рідких (в них розчинені тверді і газоподібні вуглеводні). Звичайно ці вуглеводні парафінові, ароматичні, циклоалкани, співвідношення яких в нафтах різних родовищ змінюється в широких межах. Крім вуглеводнів, нафта містить оксиген-, сульфур- і нітрогенвмісні органічні сполуки.

Залежно від переважного вмісту вуглеводнів того чи іншого кла¬су в нафтовій фракції з температурою кипіння 250-300 °С розріз¬няють такі основні види нафти:

1)метанова нафта, яка складається переважно з нерозгалужених алканів;

2)нафтенова нафта, яка складається в основному з циклічних неароматичних вуглеводнів — циклоалканів, або нафтенів;

3)змішана нафта, яка включає суміш алканів, нафтенів і ароматич¬них вуглеводнів. Змішана нафта зустрічається найчастіше.

Іноді нафту класифікують за фізичними властивостями, напри¬клад на легку нафту густиною меншою 0,9 г/мл і більш важку наф¬ту. Усі види нафти мають домішки нітроген- і сульфурвмісних органічних сполук.

Дуже ймовірно, що нафта утворилася із залишків морських організмів і рослин, що осідали протягом мільйонів років на мор¬ське дно. Неорганічні речовини служили каталізаторами гниття, яке викликалося анаеробними бактеріями (тобто тими, що жили без доступу повітря). При тектонічних зрушеннях донні органічні шари опинилися в товщі Землі, де на них діяли тиск земної кори і теплота внутрішніх шарів Землі. Донні шари перетворювалися в такий спосіб на суміші вуглеводнів; рідка нафта накопичувалася у вигляді нафтоносних шарів над непроникними для неї гірськими породами.

Неорганічна теорія

Згідно з неорганічною теорією, автором якої є Д.І.Менделєєв, нафта могла утворитися з карбідів металів, що знаходяться в над¬рах Землі, і води, яка просочилася туди.

Запропонована також космічна теорія, за якою нафта могла утво¬ритися з водню і вуглецю при формуванні нашої планети.

Сира нафта звичайно не застосовується. Для одержання з нафти технічно цінних продуктів її піддають переробці.

Первинна переробка нафти полягає в її перегонці. Перегонку здій¬снюють на нафтопереробних заводах після відділення з нафти супутних газів. У процесі перегонки нафти одержують світлі нафтопроду¬кти: бензин (tкип від 40 до 150-200 °С), лігроїн (tкип 120-240 °С), гас (tкип 150-300 °С), газойль — солярове масло (tкип вища 300 °С), а в залишку — в'язку чорну рідину — мазут.

Мазут піддають подальшій переробці. Його переганяють під змен¬шеним тиском (щоб попередити розкладання) і виділяють мастила: веретенне, машинне, циліндрове та ін. З мазуту деяких сортів наф¬ти виділяють вазелін і парафін. Залишок мазуту після відгону нази¬вають нафтовим пеком або гудроном.

Переробка мазуту

Мазут

Мастила Вазелін Парафін Гудрон

Первинна переробка нафти