Залізо

Залізо.

Відноситься до групи життєво-важливих елементів, мікроелементів, загальне утримання заліза – 4 - 5г або 50-60 мг/кг. Більша частина заліза в організмі тварин знаходиться в еритроцитах (60-73%). Залізо розрізняють гемінове (залізо Нв), негемінове (тканинне залізо – феррітіна, гемосідеріна, сідерфілін, міоглобілін). Провідна роль в обміні заліза належить печінці, яка регулює його рівень в крові, обмін заліза здійснюється через залізо плазми, залізо в організмі здійснює постійний кровообіг. При фізичному розпаді еритроцитів 9/10 заліза лишається в організмі і йде на побудову нових еритроцитів. Місцем виділення заліза є кишечник, в незначній кількості виділяється нирками. По даних Н.С. Доніга (1965) за добу з сечею виділяється 3,890,4 мг, бере участь у окисно-відновних процесах, і імунобіологічних реакціях. Залізо входить в склад дихальних ферментів. При недостатності заліза в їжі – анемія. Це аліментарно - залізодефіцитна анемія. Спостерігається у дітей першого року життя, внаслідок одностороннього годування. У воді знаходиться у вигляді неорганічних (сульфати, біоурбонати) і органічних (гумати) сполук. Високий вміст заліза у воді псує смак чаю, при пранні придає жовтий відтінок. Найбільше концентрації заліза є у окислених болотних водах, які багаті на гумінові речовини. З продуктів найбільш багата на залізо печінка (84 мг/кг), сир (76,5), бобові (50-60), овочі (5-8 мг/кг), молоко (1,5 мг/кг).

Потреба заліза людини 15 – 20 мг на добу.

Натрій.

В крові натрію – 160-240 мг %, в плазмі – 300-350 мг %, в еритроцитах – 50-130 мг 5. Серед розладів – гіпонатріємія може супроводжуватися анурією, втратою апетиту, нудота, блювання, порушення рефлекторної діяльності, тахікардією, гіпотонією, іноді поява психозу, колапсу з втратою свідомості. Гіпопатремія настає при надмірному надходженні води, коли натрій вимивається з сечею і потом. Гостро виявляється гіпонатріємія при аддісоновій хворобі, крупозній пневмонії, отруєнні сулемою. Гіпонатріємію можна спостерігати при нецукровому діабеті, водному голоді, гіперфункції кори наднирників, хворобі Іценка – Кушінга, гіперінсулізації. Натрій визначають у сечі і поті. Сечу мінералізують, потім визначають вміст натрію.

У тілі натрій міститься – 109 мг %, кістки – 180 мг %, емаль – 250 мг %, дентин – 190 мг %, м‘язи – 72 мг %, серце – 185 мг %, легені – 250 мг %, еритроцити – 80 мг %.

Добова потреба натрію – 4-6 г для організму дорослої людини.

Магній.

У організмі людини знаходиться у вигляді фосфорно-окислих, вуглекислих, фтористих солей разом з кальцієм. В кістках міститься 1,5% фосфорнокислого магнію.

Магній міститься в іонізованому стані у складі іонних тканин, частина його зв‘язана з білками. З віком кількість магнію у крові змінюється мало.

Парантеральне введення солей магнію викликає гальмування Ц.Н.С. (розвиток магнезіального наркозу). Вміст магнію у крові зменшується при паратиреадній тетанії. Розвиток рахіту супроводжується зменшенням концентрації іонів магнію. Іноді низькі концентрації спостерігаються при епілепсії і злоякісних пухлинах. Введення хлористого кальцію призводить до тимчасового зниження вмісту магнію в крові. Вагітність проходить при підвищеному вмісті магнію. Перерозподіл магнію під час вагітності пов‘язаний з кісткоутворенням плода. Препарати вітаміну Д підвищують вміст магнію в крові, високий рівень спостерігається при м‘язовій роботі. При анеміях збільшується вміст магнію, виводиться з калом, сечею. Вперше магній був одержаний в 1808 році англійським хіміком Гамфрі Деві з великою вольтовою батареєю. Магнію дуже велика кількість. В тілі – 36% мг, кістки 105 мг %, нирки – 21 мг 5, еритроцити – 5 мг %, у водах світового океану – 1,385 г/л. Особливе значення має для серцево-судинної системи, недостатність викликає інфаркт міокарду.

Кальцій.

Серед мінеральних речовин організму людини найбільш вивчений кальцій. Порушення його обміну викликає ряд порушень. В крові дорослої людини кальцію 5-7 мг %, в еритроцитах 1 мг %, в лейкоцитах 4-5 мг %, в сироватці 9-11,6 мг %. У новонароджених вміст кальцію у крові коливається в більших межах, ніж у дорослих, це пов‘язано з інтенсивним обміном. У недоношених дітей вміст кальцію нижчий. Весною його кількість зменшується.