Дослідження фізико-хімічних властивостей питної води. Твердість води

в) аніони (Cl-, SO42-, HCO3- та ін.

В залежності від вмісту солей кальцію та магнію воду поділяють за ступенем твердості. Твердість за хімічним складом буває карбонатною і не карбонатною.

Карбонатна твердість – твердість води, обумовлена наявністю в ній гідрокарбонатів кальцію і магнію, а не карбонатна – створюється хлоридами та сульфатами кальцію і магнію. Карбонатна твердість ще називається тимчасовою, оскільки зникає при кип’ятінні, не карбонатна – постійна. Сума тимчасової і постійної дають загальну твердість:

За ступенем твердості воду поділяють:

-м’яка – не більше 4 мг-екв/л (40)

-середньої твердості – 8-4 мг+екв/л (40-80)

-тверда – 8-12 мг-екв/л (80-120)

-дуже тверда – понад 12 мг-екв/л (120)

Примітка. Твердість води в Україні визначається градусами: 10г 1мг-екв Ca і Hg на 1л води.

Методи боротьби з твердістю

1.Кип'ятіння – виведення з води вуглекислого газу, а це означає, що зменшується концентрація гідрокарбонатів і зросла концентрація гідрокарбонатів.

2.Додавання соди для зменшення некарбонатної твердості.

3.Використання антинакіпінів (містить трифосфат натрію Na3PO4)

4.Метод використання гашеного вапна.

5.Катіонітний спосіб – використовують катіони – синтетичні іонообмінні смоли і алюмосилікати. Якщо пропускати воду крізь шари катіону, тто іони Na будуть обмінюватися на іони кальцію і магнію. Йони Са Нg переходять з розчину в катіоніт, а йони Na – з катіоніту в розчин; твердість при цьому усувається

6.Вапняно-содовий спосіб – усувається одночасно карбонатна і некарбонатна твердість.

Вимоги питної води згідно ГОСТу оцінюється за:

1.хімічним складом;

2.мікробним забрудненням;

3.органолектичними характеристиками;

4.інші показники.

Найбільше зло для питної води – процес хлорування – утворюються діоксини-хлорорганічні сполуки, що за токсичністю в 7 разів перевищують отруту кураре, в 920 разів – ціаністі сполуки.