Хімічний вміст, фізичні властивості, класифікація нафти

Дуже велике значення серед них мають похідні циклопентану і циклогексану. Ароматичні вуглеводні (арени). Арени ряду бензолу мають загальну формулу СnH2n-6. Циклічна будова ароматичних вуглеводнів на відміну від нафтенових характеризуються наявністю подвійних зв’язків:

БензолТолуолКсилол

Більшість ароматичних вуглеводнів є цінною сировиною для хімічної і нафтохімічної промисловості.

Ненасичені вуглеводні. Вуглеводні ряду етилену мають загальну формулу CnH2n. Вони характеризуються наявністю подвійного зв’язку. В нафтах вони не містяться, але складають значну частину продуктів, отриманих при термічних і деяких каталітичних процесах. Ці вуглеводні володіють великою реакційною здатністю і є хорошою сировиною для виробництва таких важливих продуктів, як поліетилен, окисли етилену.

1.2 кисневі з’єднання в нафті.

До числа основних кисневих з’єднань, що містяться в нафті, відносяться нафтенові кислоти, феноли, смолисто-асфальтові з’єднання.

Нафтенові кислоти містять карбоксильну групу – СООН. Густина їх коливається в межах 0,95-1,05. загальна їх формула СnH2n-2O2. Нафтенові кислоти – маслянисті рідини з різким запахом. Містяться вони в дизельних, солярових і легких масляних дистилятах. Викликають корозію.

Нафтенові кислоти і їх солі широко застосовуються в промисловості в якості деемульгаторів.

Феноли містяться тільки в деяких нафтах і виділяються разом з нафтеновими кислотами. Максимальна кількість фенолів міститься в каліфорнійській ароматичний нафті.

Смолисто-асфальтенові з’єднання містяться в нафтах в дуже значних кількостях (від 4-5 до 20% і більше). Це складні високомолекулярні речовини. Які містять крім карбону (82-87,4%) і гідрогену (10,3-12,5%), оксиген (до 2,5%), сульфуру (0,8-7%), і нітрогену (до 1%).

Низькомолекулярні смоли сполуки частково переганяються з нафтовими дистилятами, а найбільш високомолекулярні концентруються в мазуті і в гудроні – залишок від перегонки нафти. Наявність смол в нафтопродуктах надає їм темного кольору.

СІРНИСТІ ГРУПИ В НАФТІ.

Сірнисті групи в тій чи іншій кількості зустрічаються у всіх нафтах. В деяких випадках їх вміст досягає 6%.

Сірнисті зв’язки в нафтах різні. Але більша частина сірки в нафтах і нафтопродуктах знаходиться в зв’язаному стані.

Сірнисті зв’язки нафти можна розділити на 3 групи. До першої групи відносяться

1.Сірководень H2S і меркаптани RSH, інколи до цієї групи відносять елементну сірку, яка разом з сірководнем і меркаптанами утворює активні сірнисті зв’язки, що викликають найбільш сильну корозію апаратури, трубопроводів.До другої групи відносяться нейтральні на холоді термічні малостійкі сульфіди R S і дисульфіди RS SR. Вже при 130-160 ºС і сульфіди і дисульфіди починають розпадатися з утворенням сірководню і меркаптанів.

До третьої групи сірнистих зв’язків відносяться термічно більш стабільні циклічні зв’язки – тіофан

Тіофенїх похідні

а також інші сірнисті зв’язки.

При перегонці нафти без розкладу вміст сірки зростає від легких фракцій до тяжких. Найбільше концентрується сірки в залишку.