Торф

За вмістом і якістю вуглеводів торф є сировиною, придатною для хімічної і біохімічної переробки. Гідролізати торфу практично не відрізняються від гідролізатів деревини і можуть використовуватися для виробництва спиртів, фенолів, кормів. Гектозні цукри добре засвоюються тваринами, можуть перероблятися мікроорганізмами в різні продукти, здатні зброжуватися. Пентози не зброжуються і придатні для вирощування кормових дріжджів. Продукти гідролізу пентозанів використовуються в медичній і фармацевтичній промисловості. З торфових гідролізатів можна отримувати білкові продукти, жири, вітаміни і т.д.

До гумінових кислот відносять речовини, що витягуються з торфу 1-2 % розчинами лугів у воді і осаджаються при підкисленні розчину у вигляді аморфної темнокольорової речовини. Залишок органічних речовин, тих, що залишаються у воді після підкислення називають фульвокислотами. У залишку крім власне фульвокислот є полісахариди, пептиди, амінокислоти, феноли.

Вміст гумінових кислот в торфі коливається від 5 до 55 %, причому мінімальна їх кількість знаходиться в торфі мохової групи верхового типу. У торфі низинного типу кількість гумінових кислот завжди вище за 20 %. Вміст вуглецю в гумінових кислотах торфу змінюється від 46 до 61 %, водню - від 2,8 до 6,6, азоту - від 2 до 6 %.

Гумінові кислоти при нагріванні не плавляться, а розкладаються. При висушуванні вони набувають нових вже нез'явних властивостей, що посилюються із збільшенням температури сушки. Сухі гумінові кислоти торфу являють собою блискучу чорну масу з густиною 1,14-1,63 г/см3. Висушені фульвокислоти утворюють тонкі блискучі червонувато-бежові плівки, що розтріскуються у вигляді тонких волокон. Фульвокислоти містять 40-52 % Сdaf, 4-6 % Нdaf, 2-4 % Ndaf, 40-48 % Odaf.

Електронно-мікроскопічні дослідження показали, що гумінові кислоти представлені сферичними частинками розміром від 3 до 10 нм, схильними сполучатися в ланцюжки з утворенням пухких сітчастих агрегатів. При сушці можливе утворення глобул з розмірами 80-2000 нм.Великий набір і вміст функційних груп визначають високу обмінну місткість, яка росте із збільшенням рН. Загальна кількість кислих груп в гумінових кислотах і фульвокислотах залежить від типу торфу і змінюється відповідно від 5,8 до 7,7 мг-екв/г і від 8,0 до 13,3 мг-екв/г.

Гумінові кислоти використовуються для регулювання структури утворення бідних гумусом грунтів і підвищення їх родючості, для виробництва високоефективних біологічно активних препаратів, барвників для деревини, інгібіторів корозії різного призначення, стабілізації промивних розчинів при бурінні, для підвищення рухливості бетонних сумішей, розрідження цементних шламів, очищення стічних вод.

Енергетичне і сільськогосподарське використання торфу не вичерпує потенційні можливості торфу, що представляють велику цінність для хімічної і біохімічної промисловості, медицини, машинобудування, будівництва і ряду інших галузей. Вирішити цю проблему може комплексна переробка по безвідходній технології з отриманням нових продуктів і матеріалів різного призначення. З 1т сухого торфу можна отримати (кг): гумінових препаратів - 450-700, барвників - 350-450, целюлози - 150-200, бітумів - 50-100, воску - 40-50, парафіну - 20-30, етилового спирту до 45, оцтової кислоти до 15, щавлевої кислоти до 200, кормових дріжджів - 200-220, дьогтю - 80-100, дубильних речовин - до 50 і ряд інших хімічних речовин, на основі розробленої в Білорусії промислово-хімічної класифікації торфу і схеми комплексного його використання.

ЛІТЕРАТУРA

1.Саранчук В.И., Айруни А.Т., Ковалев К.Е. Надмолекулярная организация, структура и свойства углей.- К.: Наукова думка.

2.Саранчук В.И., Бутузова Л.Ф., Минкова В.Н. Термохимическая деструкция бурых углей.- К.: Наукова думка, 1984.

3.Нестеренко Л.Л., Бирюков Ю.В., Лебедев В.А. Основы химии и физики горючих ископаемых.- К.: Вища шк., 1987.-359с.

4.Бухаркина Т.В., Дигуров Н.Г. Химия природных энергоносителей и углеродных материалов.-Москва, РХТУ им. Д.И. Менделеева,-1999.-195с.

5.Агроскин А. А., Глейбман В. Б. Теплофизика твердого топлива.-- М. Недра 1980.-- 256 с.

6.Глущенко И. М. Теоретические основы технологии твердых горючих ископаемых.-- К. : Вища шк. Головное изд-во, 1980.-- 255 с.