Хлор

з металами:

nСІ, + 2Me → 2МеС1n,

з неметалами:

Si + 2С12 → SiCl4 + Q .

2S + Cl2 → S2Cl2,

І2 + ЗС12 → 21С13

Хлор вступає в реакцію з багатьма сполуками

заміщає ОН у граничних вуглеводнях:

ROH + СH- ↔ RC1 + ОН ,

приєднується до ненасичених сполук

Хлор витісняє бром і йод з їхніх сполук із воднем і металами

MgBr, + С12 → MgCl2+ Br2,

2КІ + СІ2 → 2КС1 + І2,

2ННаІ + С12 → 2НС1 + Hal2 (Hal = Br, I).

Зі сполук хлору з цими елементами він витісняється фтором

2МеС1n + nF2 → 2MeFn + nС12Т.

Лужні метали в присутності вологи взаємодіють зі хлором із спалахуванням, більшість металів реагують із сухим хлором тільки при нагріванні. Сталь, а також деякі інші метали стійкі в атмосфері сухого хлору в умовах невисоких температур, тому їх використовують для виготовлення апаратури та сховищ для сухого хлору Фосфор спалахує в атмосфері хлору, утворюючи РС1,, а при подальшому хлору¬ванні — РС15:

2Р + С12 -> 2РС15.

Сірка з хлором при нагріванні дає S2C12, SC12 й інші SnClm. Миш'як, сурма, вісмут, стронцій, телур енергійно взаємодіють із хлором. Суміш хлору з воднем горить безбарвним або жовто-зеленим полум'ям з утворенням хлористого кар¬бону (це ланцюгова радикальна реакція):

Н2 + С12 ↔ 2НСІ.

Максимальна температура воднево-хлористого полум'я — 2200 °С. Суміші хлору з воднем, що містять від 5,8 до 88,3 % Н2, вибухонебезпечні.З киснем хлор утворює оксиди: С120, С12, С1206, С1207, Cl2Og, а також гіпохло¬рити (солі хлорнуватистої кислоти НС1O), хлорити (солі хлористої кислоти НС120), хлорати (солі хлорнуватої кислоти НС1O3) і перхлорати (солі хлорної кислоти НСЮ4). Усі кисневі сполуки Хлору утворюють вибухонебезпечні суміші з речо¬винами, що легко окиснюються. Оксиди хлору малостійкі й можуть самодовільно вибухати, гіпохлорити при зберіганні повільно розкладаються, хлорати й перхлорати можуть вибухати під впливом ініціаторів.

Хлор у воді гідролізується, утворюючи хлорнувату й соляну кислоти: