Алюміній
При дуже високих температурах алюміній взаємодіє також з азотом і вуглецем
2А1 + N → 2Аl 4A1 + 3С → Аl4С
нітрид карбід
алюміній алюміній
, По відношенню до води алюміній повністю стійкий. Але якщо з поверхні металу видалити захисну оксидну плівку, то відбувається енергійна реакція
2АІ + 6Н3О → 2Аl (ОН)3 + 3H2↑
Сильно розведені, а також дуже концентровані сірчана й азотна кислоти при нормальних умовах майже не діють на алюміній, годі як при середніх концентра¬ціях них кислої він поступово розчиняється Чистий алюміній досить стійкий і від¬носно до соляної кислоти, але звичайний технічний метал розчиняється в ній
Алюміній помітно розчиняється в розчинах солей, що мають унаслідок їхньо¬го гідролізу кислу або лужну реакцію, наприклад. У розчині Na2CO3.
В усіх своїх стійких сполуках Алюміній тривалентний, у ряді напруг він роз¬ташовується між Mg і Zn.
Реакція сполучення алюмінію і киснем супроводжується виділенням величезної кількості тепла. Ця властивість знайшла застосування у зварюванні сталевих частин, зокрема стиків трамвайних рейок. Ця суміш складається зазвичай з порошків алюмінію й ферум оксиду Fe304, а підпалюється вона за допомогою запала із суміші Аl і Ва02. Основна реакція йде за рівнянням:
8А1 + 3Fe304 -> 4Аl20, + 9Fe + 3350 кДж.
Температура при цьому сягає 3000 °С.
Алюміній оксид являє собою білу, дуже тугоплавку й нерозчинну у воді масу/ Природний А1203 (мінерал корунд) відрізняється великою твердістю й стійкістю до кислот. Він застосовується для виготовлення шліфувальних кіл, брусків, наждаку.Червоний рубін (корунд із домішкою хрому) і синій сапфір (корунд із домі¬шками заліза й титану) — дорогоцінні камені. їх одержують також штучно і використовують для технічних цілей, наприклад, для виготовлення деталей точ¬них приладів, каменів у годинниках і т. ін. Кристали рубінів, що містять малу домішку Сг203, застосовують для створення лазерних випромінювачів.
Алюміній гідроксид Аl(ОН), являє собою драглистий осад білого кольору, який майже не розчиняться у воді, але легко розчиняється в кислотах і лугах. Отже, він має аморфний характер. Однак і основні, і особливо кислотні його властивості виражені досить слабко. При взаємодії його із сильними лугами ут¬ворюються відповідні солі — алюмінати:
NaOH + Al(OH), -> Na[Al(OH)4].
Алюмінати найбільш активних одновалентних металів у воді розчиняються добре, але через сильний гідроліз їхні розчини стійкі лише при наявності над¬лишку лугу. Алюмінати, шо походять від слабших основ, гідролізуються в роз¬чині практично повністю і тому можуть бути отримані тільки сухим шляхом — сплавленням А1203 з оксидами відповідних металів.
З кислотами Аl(ОН), утворює солі. Алюмінієві солі більшості сильних кислот добре розчиняються у воді, при цьому досить сильно гідролізовані. Унаслідок цього сульфід, карбонат, ціанід і деякі інші солі. Алюмінію з водних розчинів отримати не вдається.
У водному середовищі аніон Аl3+ безпосередньо оточений шістьма молеку¬лами води. Такий гідратований іон трохи дисоційований (тобто розділений на два більш примітивні іони) за схемою: