Шляхи забруднення гідрологічної сітки при добуванні нафти і газу і заходи по їх охороні

Пошуки, розвідка, розробка, транспортування і переробка нафти і газу викликають цілий ряд екологічних проблем, зумовлених шкідливим впливом об'єктів нафтогазодобувної справи, галузі.

Забруднення підземних і поверхневих вод відбувається як на етапі буріння свердловин так і при облаштуванні і експлуатації нафтових і газових родовищ.

Особливо небезпечні для поверхневих та підземних вод є розливи паливно-мастильних матеріалів і попутних пластових вод,

Підземні води в межах даного району забруднені магнієм, сульфатами, хлори¬дами, що збільшує їх агресивність.

Проведення робіт, пов'язаних з монтажем, демонтажем бурових установок, бурінням і освоєнням свердловин при добуванні нафти і газу зумовлюють цілий ряд екологічних проблем, пов'язаних з забрудненням поверхневих і підземних вод.

Під час буріння свердловин джерелами забруднення є відпрацьований буровий розчин, тампонажний розчин, хімічні реагенти для обробки розчину, стічні бурові води, нафта і нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали, господарсько-побутові стічні води і тверді відходи.

Природними джерелами забруднення є дощові і талі води.

Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості, токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини ІІ,ІІІ,ІV класу небезпечності, тому бурові відходи, що містять в собі ці речовини, відносяться до IIІ – ІV класу небезпечності. Попадання їх у водоймища і грунтові води у великих кількостях є екологічно небезпечним явищем, особливо при періодично-повторювальних процесах, які супроводжуються накопиченням токсичних і забруднюючих речовин як у поверхневих так і в підземних водах. Крім того, грунтові води забруднюються і при захороненні бурових відходів в межах майданчиків бурових, які після очищення містять: нафтопродуктів 50 - 100 мг/л, мінералізація до 4500 мг/л і рН 5,5 - 8,2. При облаштуванні і експлуатації родовищ основним завданням є забезпечення високої технологічної ефективності виробництва при мінімальному шкідливому впливові на оточуюче середовище.

Основними умовами зменшення впливу нафтогазодобувного виробництва на гідрологічну сітку є:

1)розміщення всіх виробничих об'єктів поза межами затоплюваної території;

2)виключення технологічних скидів води, нафтопродуктів водоймища, річки, грунтові води;

3) забезпечення умов прокладки трубопроводів при перетині річок або водоймищ з заглибленням не менше 1м нижче максимальної глибини водоймища чи русла.

Основним джерелом забруднення при облаштуванні і експлуатації родовищ є установка пластової води (УПС).

Нафтогазодобувні виробництва використовують значну кількість води для технологічних цілей і для допоміжних і для побутових потреб.

Стічні води виділяються з оборотних систем водопостачання, при продувці промислових об'єктів, а також з атмосферних вод, які стікають з обвалованих площадок, свердловин, резервуарних парків.

Фактичний склад і концентрація забруднювачів в цих водах коливається в дуже широких границях: вміст капельної і плівкової нафти - від 350 до 2700 мг/л, емульгованої нафти - від 50 до 350 мг/л, стічні води вміщують багато механічних домішок.

Дощові води, які стікають з площадок забруднених нафтою, можуть вміщувати від 40 до 100 мг/л емульгованої нафти і більше 300 мг/л механічних зважених домішок.

Перед випуском цих вод у водоймища вони попередньо очищаються згідно з ОСТ 39-225-88.