ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИЧНОГО ОБЕРТАННЯ

після цього трубку заповнюють досліджуваною рідиною (не повинно бути пузирьків повітря). Трубку ставлять в прилад і знімають показники поляриметра як було вказано вище.

Принцип роботи поляриметра:

Від джерела світла промені розповсюджуються в різних площинах. Хвилі їх розходяться у вигляді конуса, вершиною якого є джерело світла (1). Якщо на шляху такого світлового променя поставити екран (2) то його зображення (розріз) буде мати форму круга (3). Якщо поставити на шляху світлових хвиль трьохгранну призму (4), яка називається поляризатором, то світлові хвилі, які пройшли через неї розмістяться в одній площині, яка називається площиною поляризації. Якщо поставити екран на шляху поляризованого променя, то його зображення буде мати вигляд прямої вертикальної лінії (5).

Поставимо на шляху поляризованого променя скляну посудину з рідиною (6), яка містить оптично активну речовину. Поляризований промінь, який прошов через оптично активну речовину, відхилиться, наприклад, вправо. На екрані він зобразиться у вигляді прямої, нахиленої вправо (7). Кут між вертикальною прямою і нахиленою прямою вправо тим більше чи більша концентрація речовини, що міститься в розчині.

Таким чином, поляриметричне визначення кількості оптично активних речовин в розчині ґрунтується на вимірюванні: величини кута відхилення площини поляризації.

Правила роботи з поляриметром.

Перед роботою перевіряють установку приладу, для чого в кювету наливають дистильовану воду (вона не відхиляє площину поляризації) і при лад ставлять в нульове положення.Повертаючи окуляр рукою, добиваються чіткого зображення поля зору, розділеного на 3 частини. При нульовому положенні приладу поле зору повинно бути рівномірно затемнене і лінії розділу майже не видно.

Підготовлений розчин наливають в чисту суху кювету, т.б. скляну трубку із зйомними захисними скельцями на кінцях, загвинчуючи ковпачки з гумовими прокладками. При заповненні трубки потрібно слідкувати з тим, щоб не попадали пухирці повітря, так як вони дають неточний результат. Трубки тримають вертикально, рідину наливають до країв, захисне скло швидким рухом насувають збоку, закриваючи просвіт трубки, і загвинчують ковпачок. Ззовні трубка повинна бути сухою. Якщо краплі рідини попала на неї, по їх удаляють фільтрувальним папером. Потім кювету вставляють в муфту і закривають шторкою, яка запобігає попадання стороннього світла в прилад.

Коли кювета з розчином вставлена в прилад, змінюється вигляд поля зору: зовнішні його частини просвітлюються, а середня – більш темною (ІІ).

Повільно повертаючи фракціон, змінюються освітлюваність поля зору од тих пір, поки воно знову не стане рівномірно затемненим (ІІІ).

І ІІ ІІІ

Після цього дивляться на показники приладу. На окулярі укріплені дві маленькі лупи, через які зручно проводити відлік по лімбу і ноніусу.

Лімб являє собою укріплений нерухомо диск, розділений на 360о. Кожна поділка відповідає 1% речовини в розчині. В середині розміщений ноніус – рухома школа, яка зв’язана з фрикціоном і відображає кут повороту аналізатора. Ціна кожної поділки ноніуса – 0,05% речовини в розчині. Ціле число відсотків речовини дорівнює числу поділок, на яке нуль ноніуса відійшов від нуля лімба. Відмічають, яка поділка ноніуса співпадає з однією із поділок лімба, Ця поділка ноніуса показує десяті і соті частинки процента оптично-активної речовини.

Поляриметрія широко використовується в аналізі лікарських речовин для визначення їх оптичної активності, ідентифікації, перевірки на чистоту і для кількісного визначення. Поляриметрія дає можливість якісно і кількісно визначати оптично активні речовини в присутності неактивних речовин.

ЛІТЕРАТУРА.