Арсен. Поширення в природі. Загальна характеристика простої речовини

Хімічний символ Арсену – Аs.

Це лементи VА групи. На зовнішньому енергетичному рівні 5ē: 4s24p3.

Атомний радіус більший ніж у Нітрогену і Фосфору, тому він має менше значення електронегативності і менші окислювальні властивості. В Арсену більше виражені металічні властивості, ніж у Нітрогену і Фосфору. У сполуках проявляє ступні окислення: +5, +3, -3.

В природі зустрічається в сполуках з металами або сіркою:

Аs2S3 – ауріпігмент;

Аs4S4 – реальгар;

Fe AsS – миш’яковий колчедан.

Вміст з земній корі становить 5.10-4 % (мас.).

Одержують при нагріванні миш’якового колчедану без доступу повітря:

Fe As S → FeS+Аs↑

Або із ауріпігменту:

2Аs2S3 + 902 = → 6SO2 + 2Аs2O3

Аs2O3 + 3C = 3CO + 2As

Алотропічні модифікації

Подібно до фосфору Арсен (миш’як) існує в кількох алотропічних видозмінах. Найстійкіший за звичайних умов і при нагріванні металічний, або сірий миш’як.

Сірий (металічний) миш’як – сріблясто-сіра кристалічна речовина з металічним блиском (ρ = 5.72 г/см2). Не розчиняється у воді і органічних розчинниках. При нагріванні він сублімується. Він електропровідний.

Жовтий миш’як – жовта кристалічна речовина, яка легко окислюється і переходить в сірий миш’як.

Чорний миш’як – аморфна речовина, яка при слабкому нагріванні переходить в сірий миш’як.

Як вільний Арсен, так і всі його сполуки – сильні отрути. Смертельна доза для людини Аs2O3 0,1 г (білий миш’як).

При отруєнні виникає порушення нервової системи, загальна слабкість, параліч, в результаті наступає смерть. При легкому отруєнні – рвота , діарея, сильні болі в животі.

Для лікування вводять підшкірно апоморфін, а як протиотруту дають свіжеприготовлену суміш MgO і Fe (ОН)3, збовтану з Fe2(SO4)3 по чайній ложці через кожні 10 хв.

Використання.

1. Сполуки Арсену при виправці шкіри і хутра.