Карбонові кислоти

Карбонові кислоти – це похідні вуглеводнів в яких один, або декілька атомів водню заміщені на карбоксильну групу.

Загальна формула:

Органічні кислоти можуть бути одержані в результаті окислення спиртів за схемою:

За фізичними властивостями карбонові кислоти є рідинами або твердими речовинами. Низькомолекулярні карбонові кислоти добре розчинні у воді. Кислоти розчинні в розчинах лугів з утворенням солей.

Хімічні властивості карбонових кислот обумовлені наявністю в молекулі карбоксильної групи. В розчинах вони дисоціюють на іони:

Це, як правило слабкі кислоти Kg у них нижче ніж у мінеральних кислотах.

1.Взаємодіють з солями важких металів в нейтральному середовищі з утворенням забарвлених сполук.

2.З спиртом утворюють складні ефіри, які мають характерний запах – реакція етерифікації.

Зворотній процес – реакція гідролізу (окислення).

Фармакологічна дія.

Введення карбоксильної групи в молекули знижує токсичність речовин (порівняно з альдегідами і спиртами). В дуже великих дозах проявляє незначну наркотичну дію. Розгалуження аліфатичного радикалу, ненасичені зв’язки, введення галогену в молекулу підвищує фармакологічну активність кислот.

За рахунок дисоціації кислот з утворенням іонів водню, вони мають подразнюючу і припікаючи дію. Накопичуючись в крові можуть викликати явище гемолізу, тому в медичній практиці застосовують солі карбонових кислот, де їх використовують як „носіїв” фармакологічно активних катіонів (Са+, К+...).

В медичній практиці застосовують:

- калію ацетат

- кальцію ацетат

- натрію оксібутірат

- натрію цитрат

- натрію гідроцитрат

Ці препарати крім калію ацетату є похідними оксікислот.

Оксікислоти – це похідні карбонових кислот в молекулі яких поряд з карбоксильною групою є гідроксильна група.

Загальна формула:

Солі оксикислот практично не токсичні.

Кальцію лактат застосовують як і СаСl2 (переноситься краще, не подразнює слизову шлунку).