Державний контроль монопольної діяльності підприємств
Державний контроль монопольної діяльності підприємств
Монопольна діяльність підприємців виникає за умов моно¬польного становища на ринку одного підприємця або групи підприємців у виробництві та реалізації товарів. Дії органів влади і управління спрямовані на недопущення та істотне обмеження цієї діяльності. Монопольне - це домінуюче ста¬новище підприємця, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкурен¬цію на ринку певного товару. Монопольним є становище підприємця, частка якого на ринку певного товару переви¬щує 35 %. Рішенням Антимонопольного комітету України може визнаватися монопольним становище підприємця, частка якого на ринку певного товару становить менш як 35%.
Монопольна діяльність здійснюється підприємцями через монопольну ціну, яку встановлює підприємець, що займає монопольне становище на ринку. Це призводить до обме¬ження конкуренції і порушення прав споживача. Регулюєть¬ся ця діяльність Законом України "Про обмеження монопо¬лізму та недопущення недобросовісної конкуренції у під¬приємницькій діяльності".
Монопольне становище підприємців на ринку для всіх видів товарів народного споживання, а також для всіх видів робіт і послуг, обігу капіталів (фінансів, цінних паперів) визначається Антимонопольним комітетом України і його територіальними управліннями в межах адміністративної області або автономії (район, населений пункт).
Зловживаннями монопольним становищем вважають:
нав'язування таких умов договору, які ставлять контраген¬тів у неоднакове становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування то¬вару, не потрібного контрагенту;
обмеження або припинення виробництва, а також вилучен¬ня з обороту товарів із метою створення або підтримання дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
часткову або повну відмову від реалізації або закупівлі товару, якщо немає альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримання дефіциту на рин¬ку чи встановлення монопольних цін;
інші дії з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців;
встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів.
До зловживань монопольним становищем відносять та¬кож неправомірні угоди між підприємцями та недобросовіс¬ну конкуренцію.
Неправомірними між підприємцями визнають угоди або погоджені дії, спрямовані на:
встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
застосування демпінгових (знижених) цін на товарному ринку;
розподіл ринків за територіальним принципом, асорти¬ментом товарів, обсягом реалізації чи закупівель їх або за колом споживачів та іншими ознаками з метою монополі¬зації їх;
усунення із ринку або обмеження доступу на нього про¬давців, покупців, інших підприємців.
До недобросовісної конкуренції відносять:
неправомірне використання товарного знака, фірмового найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, імітацію, копію¬вання, пряме відтворення товару іншого підприємця, само¬вільне використання його імені. До недобросовісної конку¬ренції не відносять френчайз - право працювати від імені (під вивіскою ) великого підприємства, яке добре себе заре¬комендувало. Наприклад, ресторан "Макдональдс" має у ба¬гатьох країнах світу високу репутацію. Скрізь однаковий вибір страв і напоїв, однакова технологія виробництва, обслу¬говування. Проте лише 20 % підприємств належить компанії "Макдональдс", решта - іншим власникам, які купили право працювати під її вивіскою. Підключення до відомої компанії дає стійкий доход. Компанія постійно досліджує, наскільки додержують френчайзні підприємства встановлених стандар¬тів. За недодержання вимог застосовують санкції, аж до поз¬бавлення права працювати від імені компанії;