Класифікація організаційних форм і видів економічного контролю

Державний комітет статистики України контролює за даними звітності збалансованість ринку товарами, виконан¬ня програм економічного і соціального розвитку держави, наявність товарних, матеріальних, трудових та інших ресур¬сів, необхідних для населення і розвитку народного госпо¬дарства, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів тощо.Урядом України надано право Держкомстату України здійснювати контроль за виконанням міністерствами, держав¬ними комітетами і відомствами, концернами, асоціаціями, а також підпорядкованими їм підприємствами і об'єднаннями законодавства і нормативних актів з питань статистики, облі¬ку і звітності, забезпечення достовірності державної звітнос¬ті, давати обов'язкові для виконання вказівки з усунення виявлених недоліків. Крім того, Держкомстат України має право одержувати від органів управління, підприємств і об'єд¬нань статистичну і бухгалтерську звітність та пояснення до неї незалежно від форм власності; перевіряти первинну доку¬ментацію і достовірність звітних даних; вимагати письмових пояснень та інших матеріалів з приводу виявлених пору¬шень, давати обов'язкові для виконання настанови про усу¬нення порушень звітної дисципліни, а також про проведення в необхідних випадках ревізій фінансово-господарської діяль¬ності підприємств, об'єднань і організацій. Настанови органів державної статистики підлягають обов'язковому виконанню міністерствами, відомствами, підприємствами і об'єднання¬ми з повідомленням їм у 10-денний строк про вжиті заходи.

Держкомстат України має право скасовувати не зат¬верджену в установленому порядку звітність, перевіряти стан обліку і звітності на всіх рівнях господарського управління, а в разі виявлення приписок та інших викривлень звітних даних направляти необхідні матеріали в органи прокурату¬ри для притягнення винних осіб до відповідальності.

Держкомстат України та його органи на місцях направля¬ють органам управління висновки про своєчасність подання і якість звітів підвідомчих їм підприємств і об'єднань, а та¬кож здійснюють контроль за притягненням їхніх керівників та інших посадових осіб до відповідальності за подання не¬достовірних звітних даних і порушення звітної дисципліни.

Антимонопольний комітет України запобігає створенню монопольного становища на ринку підприємців, що обме¬жують конкуренцію певного товару. В противному разі це призводить до порушення ринкових відносин у виробництві і реалізації окремих видів товарів, до недоброякісної конку¬ренції у підприємницькій діяльності.

Національний банк України згідно з статутом і законо¬давством про банки і банківську діяльність контролює наяв¬ність грошей в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, додержання касової дисципліни, правил роз¬рахунків у народному господарстві та інших операцій під¬приємцями, покладених на банки в умовах ринкових відно¬син, а також витрачання коштів з державного бюджету, здійс¬нює емісію грошей та регулює грошові відносини у державі. Крім того, він контролює діяльність комерційних банків, реєструє їх, одержує від них баланси, розрахунки економічних нормативів та іншу звітність, провадить ревізії, вносить про¬позиції щодо поліпшення їхньої діяльності або про закриття їх, коли вони як акціонерні утворення порушують чинне законодавство. НБУ видає в межах своїх повноважень інст¬рукції, положення та інші нормативні документи з касових, розрахункових, кредитних, валютних операцій.

До спеціалізованих органів економічного контролю на¬лежать державні комітети, інспекції та ін.

Державний комітет України по стандартизації, метро¬логії та сертифікації (Держстандарт України) є централь¬ним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Мі¬ністрів України. У межах своєї компетенції він здійснює заходи щодо стандартизації, забезпечення єдності та віро¬

гідності вимірювань і сертифікації продукції, а також коор¬динує роботу інших органів державного управління з цих питань.

Головними завданнями Держстандарту України є:

створення системи нормативно-технічної документації, що встановлює прогресивні вимоги до розробки, виробництва і використання продукції (робіт, послуг) з метою підвищення технічного рівня і якості, гарантування безпеки використан¬ня, сумісності та взаємозамінюваності, охорони навколишньо¬го середовища, ресурсозбереження, ширшого застосування мало- і безвідходних технологій, а також підвищення ролі споживача у визначенні конкретних характеристик продукції (робіт, послуг);

створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації продукції;