Методика проведення аудиту

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх ста¬тей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, ауди¬тор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шля¬хом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних до¬кументів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність за¬писів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про під¬приємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконан¬ня клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Пе¬ревірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та норма¬тивно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів Украї¬ни не є метою й обов'язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, не¬залежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення пи¬тання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а та¬кож про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підго¬товки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-пра¬вових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання ке¬рівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звіт¬ності підприємства може допомогти службовим особам підприєм¬ства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудитор¬ських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог На¬ціональних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає вна¬слідок впливу таких факторів:

• наявність значної кількості нормативних актів;

• неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;

• визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отри¬маних аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки ауди¬тор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансо¬вої звітності підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор пови¬нен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".

Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на не¬значних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора - впевнитися, що довіру до фінансової звіт¬ності не підірвано.

2. Узагальнення результатів аудиту

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оці¬нювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтверджен¬ням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.