Облік валових витрат і валових доходів
Рахунок 48 "Валові доходи" на підставі первинних облікових документів кредитується по дебету відповідних рахунків (31, 50, 56, 62, 76, 90, 92, 96 і ін.) на суми валових доходів, що повинні бути показані в рядках 1-9 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами по кредиту рахунка 48 "Валові доходи" рахунок 48 дебетується по кредиту відповідних рахунків ( 46, 61, 62, 80, 83 і ін.) на суми доходів, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами бухгалтерського обліку.Сальдо на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" на початок і кінець звітного періоду не може бути. Обороти по дебету рахунка 18 "Валові витрати" і кредиту рахунка 48 "Валові доходи" використовуються як складові валових витрат і валових доходів підприємства.
Таким чином, на рахунках 18 "Валові витрати" і 48 "Валові дохо¬ди" на підставі первинних документів відображаються господарські операції підприємства, пов'язані з податковим обліком. Рахунки 18 і 48 відносяться до рахунків операційних, щомісячно закриваються і сальдо мати не можуть.
Поняття "Валові витрати" і "Валові доходи" більше не є аналогічними витратам виробництва та обігу і доходам від реалізації та позареалізаційних операцій. Тому балансовий прибуток і прибуток за декларацією про прибуток підприємства стали різними величинами; наприклад, до валових доходів відноситься аванс отриманий від покупця за товари, а перерахований аванс постачальнику відноситься до валових витрат.
Валові витрати і валові доходи необхідно розглядати як елементи податкового обліку для визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. В інструктивних матеріалах нічого не сказано, як повинні звірятись, контролюватись і використовуватись показники бухгалтерського і податкового обліку. Слід підкреслити, що облікові регістри, які в даний час використовуються в бухгалтерському обліку, для застосування рахунків 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" не пристосовані.
Як оптимально поєднати бухгалтерський облік з податковим обліком методичні вказівки до цього часу не розроблені. Очевидно одне: якщо вже розкол бухгалтерського обліку стався, то необхідно йти не по шляху змішування цих двох видів обліку, а доопрацювати систему бухгалтерського обліку (синтетичного і аналітичного) з таким розрахунком, щоб можна було раціонально використовувати його показники для складання і контролю податкової звітності. При цьому треба виходити з того, що підпорядкованість бухгалтерського обліку фіскальним потребам (визначеннню і стягненню податків) тепер не є обов'язковою.
Як можна було поєднювати бухгалтерський облік з податковим в умовах, коли витрати й доходи в бухгалтерському обліку визначаються за моментом відвантаження продукції (робіт, послуг), а валові витрати і валові доходи в податковому обліку визначаються за подією, що сталася раніше ?
Аналогічно до значного ускладнення бухгалтерського обліку при¬вело введення до системи бухгалтерських рахунків рахунка 67 "Податкові розрахунки", який по суті також пов'язаний з потребами податко¬вого обліку податку на додану вартість.
Визначення в податковому обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кож¬ним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарно-матеріальних цінностей і валовий дохід від їх реалізації визначаються за моментом відвантаження. Отже, записи в бухгалтерському і податковому обліку не сумістимі.
На наш погляд, був би смисл вводити в систему бухгалтер¬ського обліку рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" лише при одній умові. До цих рахунків повинна бути розроблена система аналітичного обліку, в якому нагромаджувались би дані для складання і перевірки декларації про прибуток підприємства. Але й в цьому разі бухгалтерський облік не може охопити всі валові витрати і валові доходи, не можливий вихід на контрольні показники, на звірку даних бухгалтерського і податкового обліку для встановлення їх правильності й об'ктивності. Більш доцільним представляється для цієї мети удосконалення існуючого бухгалтерського аналітичного обліку. Проте розробники Рекомендацій це питання обійшли своєю увагою. Розраховувати на те, що з цією задачею справляться самі бухгалтери - практики, заледве чи можна.
В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9 ) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Правила ведення подат¬кового обліку валових витрат і валових доходів до цього часу не розроблені. При їх відсутності вести належний податковий облік для складання декларації про прибуток підприємства практично неможливо. Тому декларації складають, як правило, за вибірковими даними з бухгалтерського обліку та відповідних первинних документів.