Основи організації бухгалтерського обліку
- організації розробки і розгляду проектів нормативних положень (стандартів) з ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;
- удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;
- методологічне забезпечення впровадження сучасної обчислювальної техніки, збору й обробки обліково-економічної інформації;
- розроблення рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації облікових працівників.Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, в межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі основних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. Так, згідно з Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" особливості бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами встановлює Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України і Національним банком України. Відповідно до Положення про Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.94 № 166, цей Комітет розробляє і подає Мінфіну та Держкомстату України пропозиції щодо впровадження єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку і звітності в страхових організаціях; встановлює правила формування і розміщення страхових резервів та відображення їх в обліку.
Підприємства мають право розробляти систему внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю. Ця система включає форми документів, стандартів, звітів і затверджується керівником підприємства (уповноваженим органом).
Такий порядок регулювання спрямований на забезпечення методологічної єдності бухгалтерського обліку і звітності в усіх видах економічної діяльності господарюючих суб'єктів країни. Здійснення такої єдності забезпечується також правовою експертизою міжвідомчих нормативних документів, які, згідно з Указом Президента України від 03.10.92 № 993, повинні обов'язково пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Тільки після такої реєстрації нормативні акти з бухгалтерського обліку і звітності набувають правового характеру і підлягають застосуванню всіма підприємствами й організаціями (юридичними особами) України.
4. Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації:
введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби, як самостійного структурного підрозділу, на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних началах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Підприємство самостійно:
визначає облікову політику підприємства. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, прийнятих підприємством для складання та подання звітності Підприємство має висвітлювати облікову політику обґрунтуванням: принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності, відсутності змін в обліковій політиці. Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані з зазначенням їх причин та змін :у відповідних статтях;