Організація роботи аудитора
Конфіденційність заключається в тому, що отримані в процесі аудиту факти, інформацію, дані про фірму-клієнта аудитор не має права розкривати третій стороні (за виключенням, коли на це є згода клієнта) і використовувати для корисних цілей чи з ціллю нанесення шкоди іншій особі.
При взятті бухгалтерських документів чи облікових реєстрів за рішенням суду чи слідуючих органів у аудитора повинні залишатися їх копії. Особові робочі документи (в записах) аудитора взяттю не підлягають, так як вони являються його власністю. Слід відмітити, що за порушення конфіденційності на аудитора можуть покладатися адміністративні стягнення, штраф чи навіть він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Аудитор вступає у відносини не тільки з клієнтом, але й з колегами по аудиторській фірмі, що потребує зберігання етичних принципів внутрішньопрофесійної поведінки.
Аудитор не може відбивати клієнтів у інших аудиторів (аудиторських фірм). В міжнародній практиці великих аудиторських фірм має місце професійне розприділення праці між аудиторами. І для цього, коли на фірмі є більш кваліфіковані спеціалісти по окремим напрямкам аудиту чи супутні аудиту роботи, то необхідно повідомити про це клієнта.
Аудитор повинен слідкувати за престижем своєї професії.
Звичайно, набір етичних норм аудитора може мінятися, уточнюватися з розвитком ринкових відносин, аудиторської діяльності, однак в його основу повинні бути покладені всеприйняті норми.
ІІ. Праця аудитора, її розпреділення і планування.
Оптимальним варіантом організації праці аудиторської фірми з одним клієнтом являється період, який охоплює хоча б чотири роки. В такому випадку аудитор добре ознайомлений з підприємством, а проведення окремих видів робіт розпреділюється по рокам. Тобто текуча робота планується з обліком перспективного плану (на 4 року). В іншому випадку, коли перевірка здійснюється одночасно, всі види робіт плануються в повному обсязі.
Ясно, що виходячи із цих двох варіантів (випадків) організація аудиту, по різному буде розприділюватись і плануватись робота.
Розглянемо перший варіант організації аудиту, коли працює група аудиторів і при цьому постійно (4 роки). В групу включають аудиторів різних кваліфікацій. Необхідною умовою являється психологічна сумісність людей, які будуть робити (працювати) разом довгий період. Як професіонали, вони повинні добре знати свій участок роботи і доповнювати один одного.
Спочатку розробляється спільний текучий план роботи групи, виходячи із перспективного, а в подальшому - кожного учасника групи в окремому. При цьому опреділяють трудоємкість всієї роботи і рівномірно з обліком кваліфікації, важливості і обсягу розпреділюють її між учасниками з таким розрахунком, щоб робота була виконана в максимально короткий строк (2 тижні - максимальний строк).
При другому варіанті організації аудиту, коли він проводиться одночасно, всі роботи виконуються в повному обсязі так, щоб можна було переконатися в реальності і законності звітності і правильності відображення господарської діяльності в бухгалтерському обліку.
Організація проведення аудиту по обсязі і трудоємкості в значній мірі залежить від рівня і наявності внутрішнього аудиту. Високий рівень внутрішнього аудиту і довіра до нього дозволяє скоротити строки проведення аудиту в цілому і звернути увагу на інші питання, пов'язані в основному з майбутнім розвитком підприємства.
На превеликий жаль, в Україні і інших країнах СНД внутрішній аудит зводиться в основному до контролю за збереженням засобів і облікових процесів.
Після зіставлення загального і індивідуального плану аудиту проводиться інструктаж учасників і розробляється конкретна програма діяльності.