Основи фінансової звітності

У статті "Статутний капітал" відображається зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які являються внеском власників (учасників) в капітал підприємства.

Додатковий капітал характеризується двома статтями. У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства відображають суму, на яку вартість реалізованих випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (аналогічно розумінню "Емісійний дохід").

У статті "Інший додатковий капітал" відображають суми дооцінки необоротних активів; вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інший додатковий капітал.

У статті "Резервний капітал" відображають суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.У статті "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" показують суму прибутку, яка реінвестована у підприємство (або суму непокритого збитку). При цьому суму непокритого збитку наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку балансу.

У статті "Неоплачений капітал" відображають суму заборгованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Цю суму показують в дужках і віднімають при визначенні власного капіталу.

У статті "Вилучений капітал" господарські товариства відображають вартість акцій власної емісії (або паїв), викуплених товариством у його учасників. Суму вилученого капіталу наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу.

Отже, сума власного капіталу підприємства на звітну дату за даними розділу І пасиву балансу визначається шляхом додавання до суми статутного капіталу сум резервного і додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку і відніманням з одержаної суми непокритого збитку, неоплаченого і вилученого капіталу.

У розділі II "Забезпечення наступних витрат і платежів" пасиву балансу відображаються нараховані у звітному періоді майбутні, витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток працівникам, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також цільового фінансування і цільових надходжень, одержаних з бюджету та інших джерел.

Розділ III "Довгострокові зобов'язання" пасиву балансу об'єднує статті:

"Довгострокові кредити банків" - відображається сума заборгованості банкам за одержані довгострокові кредити (які не є поточними зобов'язаннями);

"Інші довгострокові фінансові зобов'язання" - відображається сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язань по залученню позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;

"Відстрочені податкові зобов'язання" - показують суму податків на прибуток, що підлягають сплаті у майбутні періоди внаслідок тимчасової різниці між обліковим і податковим базисом оцінки;

"Інші довгострокові зобов'язання" - показують суму довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до зазначених статей даного розділу.

Розділ IV "Поточні зобов'язання" пасиву балансу об'єднує статті поточних зобов'язань, які будуть погашені протягом операційного циклу, тобто проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і одержанням коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів) і послуг: "Короткострокові кредити банків", "Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом", "Поточні зобов'язання по позабюджетних платежах", "Поточні зобов'язання по страхуванню", "Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками", "Векселі видані" та ін.

До складу розділу V "Доходи майбутніх періодів" пасиву балансу підприємства відносять доходи, одержані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів. Вони піддягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать. Отже, статті активу і пасиву балансу згруповані у відповідні розділи, щоб показати взаємозв'язок між складом і розміщенням господарських засобів в активі та джерелами їх формування - в пасиві. Це забезпечує можливість контролю й аналізу за наявністю майна підприємства, його станом і розміщенням та джерелами формування (власних, залучених); контролю за станом зобов'язань по розрахунках, фінансовою стійкістю, платоспроможністю підприємства та одержання іншої ділової інформації.