Синтетичний і аналітичний облік доходів, витрат і фінансових результатів
4. Списання підсумком за рік на зменшення одержаного чистого доходу підприємства фактичної собівартості реалізованих товарів.
5. Списання в установленому порядку на зменшення чистого доходу кінцевого сальдо витрат обігу підприємства за звітний рік.
6. Списання на зменшення чистого доходу кінцевого сальдо адміністративних витрат та інших операційних витрат підприємства за звітний рік.
З метою інформаційного забезпечення аналізу фінансових результатів господарської діяльності до субрахунку 791 "Результат основної діяльності" необхідно виділити окремі аналітичні рахунки доходів і витрат за видами основної діяльності підприємства (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування).
Інструкція не встановлює порядку розподілу адміністративних витрат. Тому на підприємствах, які здійснюють багатогалузеву господарську діяльність для визначення в управлінському обліку фінансових результатів за видами діяльності необхідно самостійно встановити порядок розподілу адміністративних витрат на окремі галузі основної діяльності підприємства. І
Витрати обігу підприємства повинні відображатись в аналітичному обліку за окремими видами торгівлі та списуватись на фінансові результати відповідних видів торгівлі в установленому порядку.
Окремі малі підприємства мають право не використовувати рахунки класу 9 "Витрати діяльності" та рахунок 23 "Виробництво". В цьому разі вони обліковують виробничі витрати лише за елементами в класі рахунків 8 і в кінці року списують їх безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати". На цей рахунок списуються також доходи, накопичені протягом року на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності".
Синтетичний облік доходів, витрат і фінансових результатів
основної діяльності торговельних підприємств
Особливості синтетичного обліку доходів, витрат
і фінансових результатів торговельних підприємств
Синтетичний облік фінансових результатів на оптово-збутових, оптових і посередницьких підприємствах та підприємствах роздрібної торгівлі має особливості, що випливають із специфіки торговельної діяльності та порядку ціноутворення в оптовій і роздрібній торгівлі, з особливого порядку обліку доходів і витрат обігу.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (пункти 8 і 9) придбані або отримані запаси, включаючи товари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів, що придбані за плату є собівартістю запасів, яка складається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.
ПСБО 9 “Запаси” не конкретизує порядок визначення первісної (балансової) вартості товарів та визначення фактичної собівартості реалізованих товарів з врахуванням первісної їх вартості та облікових цін на товари в оптовій та роздрібній торгівлі. Водночас всупереч положенням пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” в пункті 22 вказується, що собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Як повинна визначатись собівартість реалізованих товарів в оптовій торгівлі в Положенні не вказується.
На наш погляд, суперечливість вказаних вище положень ПСБО 9 “Запаси” має бути врахована при розробці відомчих методичних рекомендацій з планування та обліку витрат торговельних підприємств. Згідно з положеннями пунктів 8 і 9 ПСБО 9 “Запаси” не може бути собівартості реалізованих товарів як в оптових, так і в роздрібних торговельних підприємствах без відповідної частки витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням товарів, доставкою і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до реалізації. Без частки названих витрат неможливо об'єктивно визначити фактичну собівартість товарів, фінансові результати й ефективність торгівлі.