Службові відрядження у межах України

Відрядження належить до службових обов'язків працівників. Відмова від них без поважних причин вважається дисциплінарною провиною. Винятки становлять:

Жінки, які мають дітей до 3-х років або вагітні. Скерування їх у відрядження забороняється ст. 176 КзПП;

Жінки, які мають дітей від 3 до 14 років скерування їх у відрядження можливе лише за їх згодою;

На час відрядження за працівником зберігається місце його роботи й середня зарплата у тому числі й за час перебування в дорозі.

Заповнення авансового звіту підзвітною особою

Підзвітна особа (за всіх варіантів) видачі (їй грошових коштів (на господарські потреби, на купівлю сільськогосподарської продукції, при скеруванні в службове відрядження в межах України або за кордон зобов'язана заповнити авансовий звіт - про витрачені грошові кошти. Порядок складання цього документа підзвітною особою і працівником бухгалтерії в загальному вигляді.

Працівники підприємства, які отримали готівкові грошові кошти на службове відрядження під звіт як і такі що не отримали їх зобов'язані подати (до бухгалтерії звіт про витрачені суми з додатком відповідних виправдних документів про них вже згадувалося в попередніх розділах.

Якщо підзвітній особі одночасно видаються грошові пошти на витрати на відрядження й на виробничі потреби повна протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження зобов'язана подати одночасно два авансових звіти про витрачені кошти:

Один - про кошти на відрядження. Другий - про витрачені кошти, господарські потреби.

До складу витрат на проїзд до місця відрядження і назад включають витрати на попереднє замовлення квитків їх вартість, оренду постелі в поїздах, оплату зборів і аеропорту, провезення багажу.

При вик. службового транспорту, крім легкового, витрати на паливно-мастильні матеріали відшкодовуються згідно з їх нормативною витратою на затверджений кілометраж.

Під час такої від відшкодовують й інші витрати, викликані технічним обслуговуванням стоянкою, паркуванням зборами за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.Витрати на стоянку, придбання пально-мастильних матеріалів для легкового автотранспорту не враховуються в складі витрат на зарубіжне відрядження. Якщо під час відрядження службовий автотранспорт не використовувався, у вагові витрати включаються тільки витрати на проїзд транспортом загального користування.

До інших витрат на відрядження належать:

оплата телефонних рахунків;

оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд;

комісійні на придбання іноземної валюти;

витрати на обов'язкове страхування;

інші витрати, пов'язані при дотримання правил в'їзду, перебування в місці відрядження.

Усі нормативно допустимі витрати на відрядження за кордон необхідно класифікувати за двома групами:

оплачувані безпосередньо підприємством, не відшкодовуються підзвітній особі;