Функції фінансово-господарського контролю та аудиту уформуванні ринкових відносин
Функції фінансово-господарського контролю та аудиту уформуванні ринкових відносин
Перехід України до ринкових відносин можливий за умови демонополізації, роздержавлення і приватизації еконо¬міки. Монополізація засобів виробництва в руках держави призвела до гіпертрофованого централізму в управлінні еко¬номікою. Держава одноосібне вирішувала питання структури народного господарства, інвестиційної, фінансової та подат¬кової політики. Це сприяло вихованню покірного, байдужого до результатів своєї праці трудівника. Заробітна плата нара¬ховувалася не за кінцевими результатами виконаної роботи, а "виводилася" за суб'єктивною оцінкою керівника - на свій розсуд. Внаслідок цього втрачалася мотивація до праці робіт¬ників на підприємстві, яке їм не належало.
Фінансово-господарський контроль в умовах адміністра¬тивно-командної системи управління народним господарст¬вом був засобом закріплення влади панівної верхівки та обслуговування її інтересів. Контроль використовувався як знаряддя утвердження однопартійної влади над безправним трудівником. У процесі контрольних процедур, ревізій діяль¬ності підприємств функції контролю зводилися до перевірки того, як адміністрація виконує вказівки вищого керівництва, незалежно від відповідності їх чинному законодавству.
Плани виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) підприємствам встановлювалися вищим органом у ланці управління. Значна частина підприємств випускала продук¬цію невисокої якості за застарілою технологією, проте за плановим розподілом ця продукція реалізовувалась через торговельну мережу або у порядку кооперації використову¬валась іншими підприємствами для комплектації низької якості машин, устаткування, виробництва продукції народ¬ного споживання. Збитки підприємств від безгосподарності, низького науково-технічного рівня виробництва покривались із державного бюджету. Функція фінансово-господарського контролю обмежувалася перевіркою використання підприєм¬ствами наділених державою коштів статутного фонду (основ¬ного і оборотного капіталу). Звідси підприємства не завжди прагнули до розвитку науково-технічного рівня технології виробництва продукції (робіт, послуг), пошуку ринку збуту
неконкурентоспроможної продукції. Економічну категорію "прибуток" вважали атрибутикою загниваючої капіталістич¬ної економіки.
Ринкова економіка грунтується на матеріальних інтересах її учасників. Ринок спонукає до раціонального господарюван¬ня, досконалого ведення обліку і фінансово-господарського контролю витрат і прибутків. При цьому господарюючий суб'єкт має здійснювати ефективні заходи щодо виробництва і реалізації продукції за даними обліку і контролю, служби менеджменту і маркетингу. Досвід показує, що такі заходи не відкидають прямого централізованого впливу власника капіталу. Шкідливе не централізоване управлінське реагу¬вання на підприємницьку діяльність, а перевищення його міри, відрив вказівок і рекомендацій центральних структур управління мікроекономікою від економічної заінтересова¬ності господарюючого суб'єкта. Контроль має своєчасно ви¬являти якість управлінських рішень ще до виникнення втрат, оскільки перевищення витрат виробництва або відста¬вання в оновленні продукції призводить до втрат ринку збуту її на користь конкурентів. Звідси неминуче падіння при¬бутків, неплатоспроможність, неконкурентоспроможність - банкрутство.
Ринкова економіка - це сфера прояву та відтворення відносин товарного виробництва. Оскільки ринкове госпо¬дарство повністю зумовлюється наявністю та функціонуван¬ням товарного виробництва, то функція фінансового-госпо¬дарського контролю є визначальною у товарно-грошових від¬носинах у підприємницькій діяльності. Ринкова економіка є матеріалізацією товарно-грошових відносин як активної форми розвитку продуктивних сил.
Формування ринкових відносин у мікроекономіці, виник¬нення різних форм власності у виробництві, обміні і спожи¬ванні необхідного для суспільства продукту вносять істотні зміни у систему управління мікроекономікою та її функцій, зокрема фінансово-господарського контролю.
Ринкова економіка ставить перед підприємцями, незалеж¬но від форм власності і господарювання, запитання: яку про¬дукцію необхідно випускати і в якому обсязі, щоб мати най¬більший прибуток; наскільки ця продукція буде конкуренто¬спроможною на ринку за якістю і собівартістю; який життє¬вий цикл виробленого товару; який товар вигідніше реалізувати на внутрішньому чи зарубіжному ринку? Відповіді. на ці запитання власникам капіталу, який вони вклали у підприємницьку діяльність, разом з іншими функціями зокре¬ма дає незалежний аудиторський контроль.
Це зумовлює появу нового напряму розвитку функцій внутрішнього і зовнішнього аудиту - прогнозного як засобу активізації та оптимізації підприємницької діяльності в умовах формування і розвитку ринкових відносин.Виникнення незалежного аудиторського контролю в умо¬вах роздержавлення власності, її приватизації, корпорати-зації, акціонування зумовлено економічними потребами фор¬мування ринкових відносин в Україні. Одночасно з конт¬рольними функціями аудит виконує економічну експертизу щодо залучення підприємцями капіталу - доцільності ви¬користання позичкового капіталу, розвитку інвестицій, впро¬вадження ноу-хау тощо.