Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні

2.Дата відвантаження товарів , а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг).

Для підприємства все протікає нормально до тих пір поки оплата товарів та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно , або по крайній мірі в один податковий період .

Тепер уявимо собі , що підприємство продало товар чи надало послугу в податковому періоді № 1, а отримало гроші в періоді № 2 . За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2 . Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти , а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення .

На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар , надані роботи , послуги .

По-друге – це те , що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти , що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону . Прошу звернути увагу , що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон .

По-третє , не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами . Очевидно що це призведе до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дифіциту.

По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам , які були їм гарантовані Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , я вважаю економічної користі державі не принесе , а от політичної шкоди завдасть .

Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних , економічних та політичних казусів.

Розділ 3 Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців

На даному етапі розвитку нашої держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним , а це , в свою чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації фіскальна функція податку на прибуток підприємств відходить на другорядний план . Цю функцію взяли на себе непрямі податки ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .

Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора економічних відносин в нашій країні . ( Схема № 1 )

Як видно зі схеми первинне послаблення податкового тиску приводить в кінцевому випадку до зростання обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це в свою чергу дасть можливість знизити податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .

Використання податку на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 )

Дослідження нейтральності спирається на гіпотезу , що податок який справляє мінімальний вплив на прийняття рішень на мікроекономічному рівні , може не впливати негативно на зростання макроекономічної ефективності . За цієї обставини нейтральність податку щодо прийняття мікроекономічних рішень розглядається як першооснова оподаткування .

Значний вплив на економічні процеси має нейтральність податку щодо розподілу прибутку .

Взагалі існує два основних види прибутку :