Фінансово-господарський контроль і його роль у системі управління
Особливістю наступного фінансово-господарського контролю є поглиблене і кваліфіковане вивчення і дослідження всіх операцій і процесів виробничо-фінансової діяльності підприємства. Наступний контроль проявляється у вигляді ревізій, тематичних перевірок та перевірок достовірності показників звітності. У системі наступного контролю особливу роль виконує ревізія фінансово-господарської діяльності, яка здійснюється на рівні державної контрольно-ревізійної служби.
4. Ревізія у системі фінансово-господарського контролю
Вирішення питань про місце ревізії у системі фінансово-господарського контролю має теоретичне і практичне значення, дозволяє не тільки уніфікувати термінологію, але і має прямий вплив на організацію і методику проведення ревізій.
Не існує єдиної точки зору щодо визначення місця ревізії у системі фінансово-господарського контролю. Ревізію поряд з перевіркою, спостереженням, порівнянням, розслідуванням, обслідуванням, експертизою і лабораторними аналізами одні спеціалісти відносять до елементів методу господарського контролю, інші – до найважливіших його методів, а треті – одночасно до методу і форми здійснення контролю.Ревізії на підприємствах проводяться у формі наступного фінансово-господарського контролю. Разом з тим, ревізія – це методи контролю, за допомогою яких здійснюється перевірка виробничої і фінансово-господарської діяльності на підприємствах. Тому в системі фінансово-господарського контролю ревізія існує як форма періодичного наступного контролю, який здійснюється специфічними методами і прийомами, що висвітлені в наступних розділах. Крім ревізії виділяють також інші форми наступного фінансово-господарського контролю. Так, ряд авторів, зокрема Криніцин Ф.І., до них відносять: тематичну перевірку (обслідування), облікову перевірку звітності. Але такий поділ форм контролю навряд чи доцільний. Виділяють і інші види перевірок, наприклад, перевірка виконання прийнятих рішень. До форм періодичного наступного фінансово-господарського контролю, крім ревізій, необхідно віднести тематичну перевірку (обстеження), перевірку виконання прийнятих рішень, облікову перевірку звітності.
Але як у теорії, так і в практиці немає чіткого розмежування понять “ревізія” та “перевірка”. Необґрунтованим є відокремлення ревізії від перевірок і в нормативних актах, що регулюють питання процедур здійснення контролю і ревізії.
Отже, ревізія – це система контрольних процедур, що здійснюються спеціальним ревізійним апаратом, який за певний період часу перевіряє виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств з точки зору доцільності та економічної ефективності, достовірності і законності здійснених господарських операцій, забезпечення збереження засобів виробництва і предметів праці.
Під контрольними процедурами розуміють як застосування у процесі ревізії прийомів фактичного і документального контролю, так і прийомів, вироблених іншими науками, а також одержання письмових пояснень і довідок, вилучення документів тощо.
Нові методи і форми господарювання вимагають від підприємств працювати з урахуванням потреб ринку та споживача. Основним показником діяльності підприємства стає розмір одержаного прибутку, що є регулятором, за допомогою якого держава впливає на підприємства шляхом відрахувань до бюджету. Тому, перевіряючи фінансово-господарську діяльність під час ревізії, необхідно більше уваги зосереджувати на перевірці правильності відображання у звітності доходів, прибутку, повноти і своєчасності передбачених відрахувань до бюджету.
Підприємства промисловості найчастіше використовують форму госпрозрахунку, яка ґрунтується на нормативному розподілі доходу, одержаного після покриття з виручки матеріальних витрат. Тому важливим завданням ревізій, які здійснюються відповідними органами, повинно стати надання практичної допомоги підприємствам щодо внутрішньогосподарського контролю і обліку.
При проведенні ревізій на підприємствах, які працюють у нових умовах, не потрібно також забувати про перевірку збереження власності, виявлення ознак можливих крадіжок, зловживань. Послаблення контролю за збереженням цінностей і коштів, коли новий економічний механізм ще недостатньо розвинений, може створити умови для значних крадіжок, особливо з боку керівних працівників.
Важливим напрямом контрольно-ревізійної роботи стає оцінка діяльності кооперативів, створених при підприємствах, а також виробничих одиниць, переданих в оренду. Наприклад, при перевірці роботи підрозділів (цехів, ділянок, відділів тощо), що працюють на орендному підряді, поряд з іншими процедурами контролю потрібно перевіряти законність укладання і дотримання умов договору між орендаторами і підприємствами-орендодавцями, в якому повинні обумовлюватися умови оренди основних засобів, об’єм продукції (товарів, робіт, послуг) за номенклатурою, кількістю і якістю, який орендатор повинен продати (відпустити) орендодавцю, обґрунтовані ціни на сировину, матеріали, готову продукцію, порядок компенсації матеріального збитку тощо; формування госпрозрахункового доходу орендарів і економічна доцільність та законність його використання, економічна ефективність діяльності орендних підрозділів; обґрунтованість і законність здійснюваних господарсько-фінансових операцій, що здійснюються. При цьому перевіряються: організація обліку в орендатора на підставі обліку доходів і витрат; правильність ведення особових рахунків у бухгалтерії орендодавця; відповідність даних особових рахунків даним книги обліку доходів і витрат; обґрунтування здійснених господарських операцій первинними виправдовуючими документами та правильність відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. В усіх випадках при проведенні ревізії застосовуються прийоми документального і фактичного контролю.Новою ділянкою ревізії стає перевірка операцій з цінними паперами. Тут потрібно перевіряти наявність дозволу банку на випуск акцій підприємства, їх реєстрацію у відповідних фінансових органах; правомірність і економічне обґрунтування випуску акцій трудових колективів і акцій підприємств, а також виплати доходів (дивідендів) за акціями, дотримання діючого порядку їх перепродажу. При цьому слід мати на увазі, що акції трудового колективу, на відміну від акцій підприємства, перепродажу не підлягають, а доходи за ними виплачуються із фонду матеріального заохочення. При перевірці цих операцій перевіряється також відповідність бланків акцій, що реалізуються, типовим формам бланків акцій різного номіналу, наявність на них підписів керівника підприємства, головного бухгалтера, гербової печатки підприємства, правильність відображення при обліку операцій, пов’язаних із виготовленням, придбанням і реалізацією акцій.