Контроль і облік в органах ДПС України
– визначення ефективності впливу суб’єктів управління на організаторську та службову діяльність контрольного органу.
Контроль тісно пов’язаний з обліком, предметом якого є результати управлінської та службової діяльності, що мають юридичну, організаційну, економічну природу.
До принципів контролю та обліку як управлінських функцій належать:
– законність – контрольні функції можуть здійснюватись тільки у суворій відповідності чинному законодавству;
– гласність – особу чи орган, які перевіряють, обов’язково знайомлять з ходом та результатами перевірки. Результати перевірки можуть бути розглянуті на колегії, нараді та доведені до відома керівника або до всього складу працівників ДПС України;
– об’єктивність – контроль повинен здійснюватись шляхом комплексного вивчення всього спектра діяльності органу ДПС України, в умовах незалежності контролюючого органу від тих, кого перевіряють;
– плановість – забезпечення послідовності, координації контрольної діяльності всіх ланок системи податкових органів. Проявляється в реалізації безперервності, регулярності, систематичності, ретельності й повноти охоплення об’єкта контролю;
– обізнаність – контролер (інспектор) повинен бути вичерпно обізнаний з діяльністю підконтрольних об’єктів і володіти необхідною масою знань у цій сфері.
– дієвість – контролер (інспектор) повинен не тільки викривати недоліки та порушення, а і їх причини виникнення.
До принципів контролю ще інколи додають своєчасність, оперативність, постійність та деякі інші.
Формами контролю в органах ДПС України можуть бути:
– безпосередня перевірка виконавців своїми керівниками або спеціальними контрольними (інспекторськими) апаратами;
– ревізія – форма контролю за законністю, достовірністю, доцільністю проведення фінансово-господарських операцій. Можуть бути повні, часткові, комплексні, наскрізні;– огляд – перевірка служб і підрозділів, переважно підрозділів податкової міліції, за одним або кількома видами діяльності (огляд вогневої підготовки, стройовий тощо);
– ознайомлення із статистичною звітністю, що надходить з підконтрольного органу, її аналіз та оцінка з метою вивчення дійсного стану справ;
– ознайомлення з роботою підконтрольних органів шляхом заслуховування керівників та окремих виконавців у процесі їх доповіді про виконання тих чи інших управлінських рішень;
– ознайомлення з роботою підконтрольних органів під час проведення нарад, активів, інструктажів, зібрань тощо.
Контроль може здійснюватись, залежно від стадій розгляду конкретного питання, як:
– попередній – на стадії підготовки управлінського рішення у частині його законності, доцільності, правильності тощо;
– поточний – на стадії реалізації управлінського рішення з метою своєчасного виявлення недоліків і прорахунків та їх ліквідації, а також для забезпечення виконання плану роботи відповідного органу, рішень безпосередніх керівників органів управління більш високого рівня;
– подальший (наступний) – перевірка повноти та якості реалізації управлінського рішення. Виявляються та аналізуються помилки, порушення, їх причини та наслідки. Одночасно узагальнюється позитивний досвід службової діяльності.