Організація управлінської праці в органах державної податкової служби
– оптимізація матеріального й морального стимулювання;
– поліпшення умов праці;
– поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
– раціоналізація режимів праці;
– зміцнення дисципліни праці та розвиток творчої активності її учасників.
Зазначені напрями організації управлінської праці універсальні, тобто можуть застосовуватись у будь-який сфері людської діяльності. Зміст же їх обумовлюється характером конкретної діяльності та особливостями сфери, у якій вона здійснюється.
Усі названі напрями тією чи іншою мірою застосовуються в органах ДПС, проте найбільше значення набули троє із них:
– організація раціонального використання часу;
– раціоналізація трудових операцій;
– створення сприятливих умов праці.
Підвищення ефективності використання робочого часу – одне з найбільш важливих завдань, які стоять перед кожною соціальною системою.
Для органів ДПС економія часу виражається у здійсненні різних операцій щодо управління з найменшими втратами часу.
З цього погляду управлінська праця має кількісну та якісну характеристики.
До кількісних характеристик належать робочий день, фонд робочого часу, ефективний фонд часу.
Робочий день – нормативно виділена частина доби, протягом якої працівник виконує свої функціональні обов’язки.
Фонд робочого часу – загальна кількість робочого часу одного співробітника або групи за визначений календарний проміжок (рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень).
Ефективний фонд часу – кількість робочого часу, яка корисно використовується протягом планового періоду.
Номінальний фонд часу – максимальна кількість робочого часу, яка може бути використана впродовж планового періоду.
Управлінська праця в органах ДПС характеризується і якісними характеристиками, пов’язаними з видами витрат часу. Недостатньо добре організована робота працівників податкової служби призводить до невиправданих втрат часу як податківців, так і громадян та суб’єктів підприємницької діяльності.Діяльність керівників та інших працівників ДПС пов’язана з розв’язанням різноманітних питань, що потребує високої загальної культури та універсальності знань. Раціональне використання робочого часу сприяє поповненню знань, попереджує психічні перевантаження.
Раціональна організація використання робочого часу визначається рядом факторів: рівнем професійної підготовки працівників, стилем роботи керівників, загальним характером організації праці, ступенем свідомості працівників. Проте головним є розуміння працівниками необхідності аналізувати витрати свого часу та планувати його використання.
Основу раціональної організації використання часу становить планування особистої праці. Це передбачає попереднє вивчення та облік витрат часу на окремі види робіт, виконуваних згідно з функціональними обов’язками, і наступний аналіз даних обліку. Це дозволяє виявити структуру трудового процесу, уявлення про яку буде тим повніше та об’єктивніше, чим більша група працівників обстежується і чим триваліший період відповідного вивчення.