Соціальна реклама на податкову тематику

Реклама логічно представляє собою складову частину формування авторитету установи, організації, підприємства.

“Реклама [фр. Reklame, лат. Reklamare – викрикувати] –

1) інформація про товари, різноманітні види послуг тощо, покликана стимулювати попит на ці товари, послуги;

2) розповсюдження інформації про когось або про щось з метою створення популярності – так словник іншомовних слів трактує значення цього терміна” [,с.794].

У Законі України “Про рекламу” подається дещо звужене тлумачення реклами: “Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого прибутку” [с. 7-18].

Традиційно використовувалась комерційна реклама з метою активізації й прискорення реалізації товарів. Але починаючи з 1936 року, американська фірма ”Уорнер і Суізі” першою розгорнула рекламну кампанію, мета якої полягала в підкресленні могутності Америки як держави, значення американського підприємства для майбутньої держави. Такі ж дії фірмою здійснювалися і після другої світової війни, заклавши тим самим основи унікального типу реклами – реклами іміджу, а не продукції. З часом цей напрям реклами отримав різні назви – інституційна реклама, реклама іміджу, реклама служіння державі, паблік рілейшнз реклама, престижна реклама”.

Організації, що добре розуміються на особливостях сучасної цивілізації, починають розуміти переваги орієнтації на тривалі соціальні взаємозв’язки із громадськістю. У такій рекламі мають потребу не лише фірми – товаровиробники, а й інші структури, державні органи.

У статті 11 Закону України “Про рекламу” така діяльність щодо інформування й переконання населення називається “соціальною рекламною інформацією”, тобто соціальною рекламою, під якою розуміється інформування державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яке не має комерційного характеру [с. 7-18].

Мета соціальної реклами – це втілення системи заходів спрямованих на зміну ставлення громадськості до якоїсь проблеми, а в майбутньому – на формування нових соціальних цінностей. У нашому випадку – це зміна ставлення населення до оплати податків і до власне податкової служби, це формування привабливого іміджу. Цей вид реклами найскладніший з усіх. Він звичайно пов’язується із значною громадською діяльністю служби. Необхідно добитися, щоб ДПС вважали “хорошим, повноцінним членом суспільства”, щоб населення знало, що вона приносить країні велику користь.

Соціальна реклама покликана задовольняти запити громадськості, і цим вона суттєво відрізняється від пропаганди й комерційної реклами, які переважно слугують лише інтересам рекламодавців.

В соціальній рекламі, за цим же законом, не повинні вказуватися конкретні марки товарів і послуг, вона здійснюється на безкорисній основі.

Досягти цього можна лише завдяки системі продуманих, виважених заходів, спрямованих на налагодження конструктивних зв’язків із громадськістю, просвітницької діяльності серед населення.

Однією із форм або складових такої діяльності може бути своєрідна рекламна діяльність.

Розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок державного бюджету, повинні розміщувати соціальну рекламну інформацію державних органів безкоштовно в обсязі не менше ніж 5% ефірного часу (друкованої площі), відведеного для реклами.

Органами державної податкової служби соціальна реклама широко використовується для доведення до кожного платника податків соціального значення податків, для стимулювання їх добровільної оплати.